Две души - Стас Михайлов

Две души, два сердца — вместе не согреться.

И тают, словно льдинки, две жизни в бархатном вине.

Она еще не знала боль, а я искал ее любовь в своей душе…

Припев:

Всё!

Больше не любить!

Как мне дальше жить?

Высоту небес я криком разрываю!

Как тебя забыть?

Ты разорвала нить,

Мне сказала: «Улетаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!

Она не верила в обман и сердце, полное от ран

Оставив на земле.

Лишь голос с высоты позвал, объявлен был любви финал, —

Большой любви!

Припев:

Всё!

Больше не любить!

Как мне дальше жить?

Высоту небес я криком разрываю!

Как тебя забыть?

Ты разорвала нить,

Мне сказала: «Улетаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!

Всё!

Больше не любить!

Как мне дальше жить?

Высоту небес я криком разрываю!

Как тебя забыть?

Ты разорвала нить,

Мне сказала: «Улетаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!

Дві душі, два серця - разом не зігрітися.

І тануть, немов крижинки, два життя в оксамитовому вині.

Вона ще не знала біль, а я шукав її любов у своїй душі.

Приспів:

Усе!

Більше не любити!

Як мені жити?

Висоту небес я криком розриваю!

Як тебе забути?

Ти розірвала нитку,

Мені сказала: «Літаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!

Вона не вірила в обман і серце, повне від ран

Залишивши на землі.

Лише голос з висоти покликав, оголошено був любові фінал, —

Великого кохання!

Приспів:

Усе!

Більше не любити!

Як мені жити?

Висоту небес я криком розриваю!

Як тебе забути?

Ти розірвала нитку,

Мені сказала: «Літаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!

Усе!

Більше не любити!

Як мені жити?

Висоту небес я криком розриваю!

Як тебе забути?

Ти розірвала нитку,

Мені сказала: «Літаю, таю, таю!»

Таю, таю!

Таю, таю!