Дети - Стас Михайлов

Наши судьбы жуткий бурелом,

Все ломаем, а построить бы,

И порой не слыша детский стон,

Мы в страстях теряем головы,

Эти лица видим мы во сне,

Эти мысли жгут сильней огня.

Ты взрослеешь где-то в далеке,

Без тебя старею где-то я.

Мы любовью называем ложь,

И клянемся в верности до тризны,

Мы детей бросаем, как котят,

Разбивая им цветную жизнь,

Эти лица видим мы во сне,

Эти мысли жгут сильней огня.

Ты взрослеешь где-то в далеке,

Без тебя старею где-то я.

Мы глотаем женщин как еду,

Но в количестве, нет качества.

Забываем про своих детей,

Оставляя им лишь отчество.

Эти лица видим мы во сне,

Эти мысли жгут сильней огня,

Ты взрослеешь где-то в далеке,

Без тебя старею где-то я.

Эти лица видим мы во сне,

Эти мысли жгут сильней огня.

Ты взрослеешь где-то в далеке,

Без тебя старею где-то я.

Мы у Бога просим доброты,

Ожидая благодать с небес,

Если дети наши голодны,

Не ответит с неба нам Отец.

Эти лица видим мы во сне,

Эти мысли жгут сильней огня,

Ты взрослеешь где-то в далеке,

Без тебя старею где-то я.

Наші долі моторошний бурелом,

Все ламаємо, а побудувати би,

І часом не чуючи дитячий стогін,

Ми в страстях втрачаємо голови,

Ці особи бачимо ми у сні,

Ці думки палять сильніше вогню.

Ти дорослішаєш десь у далеко,

Без тебе старію десь я.

Ми любов'ю називаємо брехню,

І клянемося в вірності до тризни,

Ми дітей кидаємо, як кошенят,

Розбиваючи їм кольорове життя,

Ці особи бачимо ми у сні,

Ці думки палять сильніше вогню.

Ти дорослішаєш десь у далеко,

Без тебе старію десь я.

Ми ковтаємо жінок як їжу,

Але в кількості, немає якості.

Забуваємо про своїх дітей,

Залишаючи їм тільки по батькові.

Ці особи бачимо ми у сні,

Ці думки палюють сильніше вогню,

Ти дорослішаєш десь у далеко,

Без тебе старію десь я.

Ці особи бачимо ми у сні,

Ці думки палять сильніше вогню.

Ти дорослішаєш десь у далеко,

Без тебе старію десь я.

Ми у Бога просимо доброти,

Чекаючи благодать з небес,

Якщо діти наші голодні,

Не відповість з неба нам Отець.

Ці особи бачимо ми у сні,

Ці думки палюють сильніше вогню,

Ти дорослішаєш десь у далеко,

Без тебе старію десь я.