Por Mis Muertos - Solitario

Por mis muertos que me follo el panorama

Por la vida que no tengo que la tendré

Por todas las lágrimas derramadas

Cuando sean evaporadas serán nubes con mi nombre

Y si no pues pa' la tumba

Menuda vida de mierda

Nacer para morir, me cago en la puta

Moriré dejando huella

Porque no sé hacer otra cosa que no sea esto

¿Crees que no la cambiaría por la de otros?

¿No crees que estoy hasta la polla de escribir esta mierda?

Porque yo no lo sé tampoco

La mala racha no fue pasajera

Si estoy condenado a vivir mierda viviré de ella

¿Y si no qué me queda?

hostia

Y si no qué me queda

Quizás buscar el puente más cercano

Para saltar desde él, o quedarme a vivir abajo

Si no fuera por mis padres no sé lo que haría

Si es por ellos y no lo sé todavía

Yo solo sé escribir poesía

Sólo sé pedir plegarias, plegar mis alas, tirar mis días

A la papelera de lo que pudo ser

Y el tiempo que se fue no se recicla

Otro año más que se va al garete

Y yo con cara de «me importa to' una mierda»

Que sí, joder, que soy consciente

Y lo único que hago es escribir más líneas

Estoy sensible de nuevo

Pienso en todo y no hago nada, me replanteo lo de siempre

24 horas encerrado en la casa

Y pa' una vez que salgo es deprimente

Esas luces de navidad no van a iluminar

La oscuridad en la que está mi alma sumida

Si tienes la llave de la felicidad pásamela

Que yo la abro, o si no dame un candelabro

Que prosiga mi camino a tientas

Como quien se hace preguntas

Como quien busca las respuestas

Como el que piensa que no existen

Como el que nunca las encuentra

La musa de mil rostros

Patrona de comidas matutinas de cabeza

De pasar noches en vela, por estar a dos velas

Pensar en to' esa mierda me da reminiscencia

Ganas de matar a alguien o de suicidarme

Me incinera la impotencia

Que venga la paciencia y me desarme

Porque ya no puedo armarme de paciencia

Que venga la paciencia y me desarme

Porque ya no puedo armarme de paciencia

Que venga la paciencia y me desarme

Porque ya no puedo armarme de paciencia

Que venga la paciencia y me desarme

Porque ya no puedo armarme de paciencia

Que venga la paciencia y me desarme

Porque ya no puedo armarme de paciencia

Por mis muertos que me follo el panorama

Por la vida que no tengo que la tendré

Por todas las lágrimas derramadas

Cuando sean evaporadas serán nubes con mi nombre

Y si no pues pa' la tumba

Menuda vida de mierda

Nacer para morir, me cago en la puta

Moriré dejando huella

Для своїх мертвих я трахаю панораму

За те життя, якого в мене немає, я його матиму

За всі пролиті сльози

Коли вони випаруються, вони стануть хмарами з моїм іменем

А якщо ні, то на могилу

яке погане життя

Народжений, щоб померти, я сраю на суку

Я помру, залишивши слід

Тому що я не вмію нічого робити, крім цього

Думаєш, я б на чуже не проміняв?

Вам не здається, що мені набридло писати це лайно?

Тому що я теж не знаю

Погана смуга не була тимчасовою

Якщо мене прирекли жити лайном, я буду жити на цьому

А якщо ні, то що мені залишається?

хост

А якщо ні, то що мені залишається?

Можливо, пошукайте найближчий міст

Стрибнути з нього, або залишитися жити внизу

Якби не мої батьки, я не знаю, що б робила

Чи це для них, я ще не знаю

Я тільки вмію писати вірші

Я тільки вмію просити молитов, складати крила, кидати дні

На смітник того, що могло бути

А час, який минув, не переробляється

Ще один рік пішов до біса

І я з обличчям «мені наплювати».

Так, блін, я в курсі

І все, що я роблю, це пишу більше рядків

Я знову чутливий

Я все думаю і нічого не роблю, переосмислюю звичне

24 години замкнені в будинку

І як тільки я піду, це депресивно

Ці різдвяні вогні не засвітяться

Темрява, в яку занурена моя душа

Якщо у вас є ключ від щастя, передайте його мені

Щоб я його відчинив, або ще дайте мені свічник

Дозволь мені пройти навпомацки

як хто задає питання

Як і той, хто шукає відповіді

Як той, хто думає, що їх не існує

Як той, хто їх ніколи не знаходить

Муза з тисячею облич

Покровитель Голови Ранкових страв

Проводити безсонні ночі, бо за два вітрила

Думки про все це лайно викликають у мене спогади

Хочеться вбити когось або покінчити життя самогубством

безсилля спопеляє мене

Нехай прийде терпіння і обеззброїть мене

Тому що я більше не можу озброїтися терпінням

Нехай прийде терпіння і обеззброїть мене

Тому що я більше не можу озброїтися терпінням

Нехай прийде терпіння і обеззброїть мене

Тому що я більше не можу озброїтися терпінням

Нехай прийде терпіння і обеззброїть мене

Тому що я більше не можу озброїтися терпінням

Нехай прийде терпіння і обеззброїть мене

Тому що я більше не можу озброїтися терпінням

Для своїх мертвих я трахаю панораму

За те життя, якого в мене немає, я його матиму

За всі пролиті сльози

Коли вони випаруються, вони стануть хмарами з моїм іменем

А якщо ні, то на могилу

яке погане життя

Народжений, щоб померти, я сраю на суку

Я помру, залишивши слід