Cadáveres - Solitario

No tengo mucho que decir pero no importa

En cuanto abra la boca empezarán a emerger moscas

Pues mi sombrío pensamiento es siempre diáfano

En esta oscuridad profunda no hay mentes en blanco

Algunos dicen que desperdicio mi talento

Y su sentencia es una clara prueba de ello

Si llamarlo talento es un intento de resúmen, es cierto

Regalar mis textos ha de ser un crimen

No es don, si no maldición

Repito, será que tengo el don de estar maldito

Intentan imitar como si fuera divertido

La locura no es un juego, deja de hacer el ridículo

La hipocresía de este mundo me exaspera

No comparto ni un cuarto de sus ideales de mierda

A veces me calmo, pero el odio regenera

Contemplando las falacias de esta sociedad podrida

Adoctrinados desde pequeños en colegios

Nos venden la importancia de esa falsa educación

Así en un futuro ese niño será una máquina

Y no tendrá razones para encontrar su razón

La condena del hombre es la inteligencia

Aunque en muchos casos no se encuentra, esta dispersa

Jamás te creas al que crea que la muestra

Con toda seguridad será otra hormiga de la fila

Te hacen elegir, ética o religión

No sé cuál me da más asco de las dos

La segunda no requiere presentación

La primera te la venden a modo de oposición

Dogmas morales, falacias, mentiras

Nadie va a advertirte de que un día te mueres

El nihilismo es vetado en las instituciones

Supondría quitar vendas, generar desertores

No cedas a los engaños del amor o la amistad

Solo son términos creados por el hombre

Sobrevuelo lejos de tu puta mierda de moral

El bien y el mal en la balanza son indispensables

¿Pero que es el bien, y que es el mal?

Que clase de arrogante cree que se pueda juzgar

Creerse por encima de la naturaleza misma

O incluso crea virus con intención destructiva

¿Y aún te tragas que en la vida hay un sentido?

Será este instintivo apego humano a seguir vivo

Si vamos a morir un día en el fondo ya hemos muerto

Tan solo esperamos suspendidos en el tiempo

¿Y aún te tragas que en la vida hay un sentido?

Será este instintivo apego humano a seguir vivo

Si vamos a morir un día en el fondo ya hemos muerto

Tan solo esperamos suspendidos en el tiempo

Мені нема чого сказати, але це не має значення

Як тільки він відкриє рот, почнуть вилазити мушки

Бо моя похмура думка завжди ясна

У цій глибокій темряві немає порожніх розумів

Дехто каже, що я марную свій талант

І його вирок яскравий тому доказ.

Якщо назвати це талантом – це спроба резюмувати, це правда

Віддавати мої тексти має бути злочином

Це не дар, а прокляття

Повторюю, буде так, що я маю дар бути проклятим

Вони намагаються наслідувати, ніби це весело

Божевілля - це не гра, перестань бути смішним

Лицемірство цього світу дратує мене

Я не поділяю й чверті твоїх довбаних ідеалів

Іноді я заспокоююся, але ненависть відроджується

Споглядаючи помилки цього гнилого суспільства

Виховується з дитинства в школах

Вони продають нам важливість цієї фальшивої освіти

Тож у майбутньому ця дитина буде машиною

І у вас не буде причин шукати свою причину

Засудженням людини є розум

Хоча в багатьох випадках його не знаходять, він розсіяний

Ніколи не вір тому, хто вірить, що зразок

Це напевно буде ще одна мураха в черзі

Вони змушують вас вибирати, етика чи релігія

Я не знаю, який з двох викликає у мене більше огиди

Друге не потребує представлення

Перший продається вам як опозиція

Моральні догми, омани, брехня

Ніхто не попередить вас, що одного разу ви помрете

В установах заборонений нігілізм

Це означало б зняття бинтів, породження дезертирів

Не піддавайтеся на обман любові чи дружби

Це просто вигадані людиною терміни.

Летіть геть від свого довбаного морального лайна

Добро і зло на терезах незамінні

Але що таке добро, а що таке зло?

Що за нахабство, як ви думаєте, можете судити

Вірте собі вище самої природи

Або навіть створювати віруси з руйнівною метою

І ти все ще віриш, що в житті є сенс?

Це буде ця інстинктивна людська прихильність залишитися в живих

Якщо ми збираємося померти одного дня в глибині душі, ми вже померли

Ми просто чекаємо, призупинені в часі

І ти все ще віриш, що в житті є сенс?

Це буде ця інстинктивна людська прихильність залишитися в живих

Якщо ми збираємося померти одного дня в глибині душі, ми вже померли

Ми просто чекаємо, призупинені в часі