Все мои планы - Смоки Мо

Я хочу тебе пророчествовать —

Твоя проблема скоро закончится.

Ты слышишь меня?

Какая бы не была тяжелая проблема, она закончится!

У проблемы есть начало и есть конец.

И любая проблема закончится.

И любая пустыня закончится.

И любая долина смерти закончится.

И долина плача закончится.

Припев:

Жизнь порой сплошная драма, мама,

Но я любить эту девочку не устану.

Пусть даже её улыбка разрушит все мои планы.

Все мои планы, все мои планы, все мои планы.

Я любить эту девочку не устану.

Все мои планы, все мои планы, все мои планы.

Я любить эту девочку не устану.

Сегодня на районе хороший солнечный день.

И всё спокойно вроде, без плохих новостей.

Не спеша я натянул найки, те же, что и вчера.

Заглянул в глаза преданной лайке.

Обидно, когда предают друзья,

Но это ценный опыт, и без этого никак нельзя.

Отец учил: «Будь стойким, сын!»

Я не плакал, когда он ушёл, он этого не любил.

Серьёзные люди толкали речь, что-то там пили.

«Саша, теперь мы не бросим тебя.»

Но ты же знаешь, потом они об этом забыли.

Лучше бы просто бухали и молчали тогда.

Я не умею воровать.

Строить счастье

На горе чужом — большой грех;

- учила мать.

Бывают трудности, но где-то живёт их решение.

Взлёты и падения.

Припев:

Жизнь порой сплошная драма, мама,

Но я любить эту девочку не устану.

Пусть даже её улыбка разрушит все мои планы.

Все мои планы, все мои планы, все мои планы.

Я любить эту девочку не устану.

Все мои планы, все мои планы, все мои планы.

Я любить эту девочку не устану.

Меня называли подонком и братишкой,

Самым любимым, ненормальным, ближним.

Вручали грамоты, и били ногами,

Продавали мне, со мной употребляли.

Снимали отпечатки, брызгали слезами,

Умоляли остаться, легко выгоняли.

Втягивали, вместе со мной начинали.

Я посвящали стихи и мне их посвящали.

Я такой же из поколения Икс.

И так же прохожу эту школу под названием «Жизнь».

Ехала крыша, один в темноте сходил с ума.

Слышал голоса в своей голове.

Чувствовал Бога.

Благодарил за то, что остался цел, за исцеление.

Бывают трудности, но где-то живёт их решение.

Взлёты и падения.

Сегодня над районом плачет небо.

Здесь многие молодые гонят время и рано стареют.

Полицейские шмонают меня и двух корешей.

Так хочу, чтоб быстрей закончился этот день.

А где-то прямо сейчас слушают мои песни.

А та, что дорога мне грустит где-то одна.

Пройдёт время и мы окажемся вместе.

Нас накроет снова наша большая волна.

Ну, а сейчас — я закрываю глаза и мечтаю:

Представляю будущие дни другими.

Всё плохое, что грузит, я отпускаю.

Избавляюсь от кандалов, как Гарри Гудини.

Я хочу тобі пророкувати

Твоя проблема незабаром закінчиться.

Ти чуєш мене?

Яка би не була важка проблема, вона закінчиться!

У проблеми є початок і є кінець.

І будь-яка проблема закінчиться.

І будь-яка пустеля закінчиться.

І будь-яка долина смерті закінчиться.

І долина плачу закінчиться.

Приспів:

Життя часом суцільна драма, мама,

Але я любити цю дівчинку не втомлюся.

Нехай навіть її посмішка зруйнує всі мої плани.

Усі мої плани, усі мої плани, усі мої плани.

Я любити цю дівчинку не втомлюся.

Усі мої плани, усі мої плани, усі мої плани.

Я любити цю дівчинку не втомлюся.

Сьогодні на районі гарний сонячний день.

І все спокійно начебто, без поганих новин.

Не поспішаючи я натягнув найніки, ті, що й учора.

Зазирнув у очі вірній лайці.

Прикро, коли зраджують друзі,

Але це цінний досвід, і без цього ніяк не можна.

Батько вчив: «Будь стійким, сину!»

Я не плакав, коли він пішов, він цього не любив.

Серйозні люди штовхали промову, щось там пили.

«Саша, тепер ми не кинемо тебе.

Але ти знаєш, потім вони про це забули.

Краще би просто бухали і мовчали тоді.

Я не вмію красти.

Будувати щастя

На горі чужому великий гріх;

- Навчила мати.

Бувають труднощі, але десь живе їх вирішення.

Злети і падіння.

Приспів:

Життя часом суцільна драма, мама,

Але я любити цю дівчинку не втомлюся.

Нехай навіть її посмішка зруйнує всі мої плани.

Усі мої плани, усі мої плани, усі мої плани.

Я любити цю дівчинку не втомлюся.

Усі мої плани, усі мої плани, усі мої плани.

Я любити цю дівчинку не втомлюся.

Мене називали підонком і братком,

Найулюбленішим, ненормальним, ближнім.

Вручали грамоти, і били ногами,

Продавали мені, зі мною вживали.

Знімали відбитки, бризкали сльозами,

Благали залишитися, легко виганяли.

Втягували, разом зі мною починали.

Я присвячували вірші і мені їх присвячували.

Я такий же з покоління Ікс.

І так проходжу цю школу під назвою «Життя».

Їхав дах, один у темряві сходив з розуму.

Чув голоси у своїй голові.

Відчував Бога.

Дякував за те, що залишився цілим, за зцілення.

Бувають труднощі, але десь живе їх вирішення.

Злети і падіння.

Сьогодні над районом плаче небо.

Тут багато молодих женуть час і рано старіють.

Поліцейські шмонають мене і двох корінців.

Так хочу, щоби швидше закінчився цей день.

А десь прямо зараз слухають мої пісні.

А те, що дорога мені сумує десь одна.

Мине час і ми опинимося разом.

Нас знову накриє наша велика хвиля.

Ну, а зараз — я заплющую очі і мрію:

Уявляю майбутні дні іншими.

Все погане, що вантажить, я відпускаю.

Позбавляюся кайданів, як Гаррі Гудіні.