Дважды - Смоки Мо

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Мне снился сон, в нем звезды падали с неба

Падали и впивались в землю, падали слепо

Нам объявили, солнце погасил совет богов

И миллиарды молили отпустить миллиарды грехов

Всадники в капюшонах, головы с плеч летели

Судные дни настали на Земле, на ее теле

В том сне я ощущал себя маленьким и наивным

Темный тоннель к свету казался нереально длинным

Я слышал громкий голос "иди и не бойся

Люби как можно больше, продержись как можно дольше."

Я кричал "мне очень холодно и мне так страшно!"

Но вошел в эту реку дважды

Вышел сухим и широко улыбнулся свирепой армии многоэтажек

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Мне хочется свободы, мне не хочется войны

Но этот мир погряз во лжи

Мне хочется свободы, мне не хочется войны

Но этот мир погряз во лжи

Мне снился сон, в нем мальчик рассказывал взрослым

Откуда он и почему все же падают звезды

И все кроме него молчали за ветхим столом

Пока сирены как-то снаружи тревожили дом

И он скорбил о тех потерянных, преданных

Падших братьях и сестрах, замученных жаждой

Босыми ногами скользил по ледяной корке

Громкий голос произнес спокойно "путь будет долгим

Не раздумывай, верь, не прилагая мысли

Даже тех, кто ненавидит тебя, прими как близких

На все вопросы ответы будут, но позже

И самый главный враг это страх, и предатель он же

И он кричал о том, что холодно ему и страшно

Но вошел в эту реку дважды

Вышел сухим и широко улыбнулся свирепой армии многоэтажек

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодный Бабилон прячет в своих лабиринтах

Горячие сердца моих братьев

Знаю, это лишь сон, но прошу

Чтобы господь снял со всех обреченных проклятье

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Мені снився сон, у ньому зірки падали з неба

Падали і впивались у землю, падали сліпо

Нам оголосили, сонце погасила рада богів

І мільярди благали відпустити мільярди гріхів

Вершники в капюшонах, голови з плечей летіли

Судні дні настали на Землі, на її тілі

У тому сні я відчував себе маленьким та наївним

Темний тунель до світла здавався нереально довгим

Я чув гучний голос "йди і не бійся

Люби якнайбільше, протримайся якнайдовше."

Я кричав "Мені дуже холодно і мені так страшно!"

Але ввійшов у цю річку двічі

Вийшов сухим і широко посміхнувся лютою армією багатоповерхівок.

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Мені хочеться свободи, мені не хочеться війни

Але цей світ загруз у брехні

Мені хочеться свободи, мені не хочеться війни

Але цей світ загруз у брехні

Мені снився сон, у ньому хлопчик розповідав дорослим

Звідки він і чому все ж таки падають зірки

І всі, крім нього, мовчали за старим столом.

Поки сирени якось зовні турбували будинок

І він сумував за тими втраченими, відданими

Занепалих братів і сестер, замучених спрагою

Босими ногами ковзав по крижаній кірці

Гучний голос вимовив спокійно "шлях буде довгим

Не роздумуй, вір, не додаючи думки

Навіть тих, хто ненавидить тебе, прийми як близьких

На всі запитання відповіді будуть, але пізніше

І найголовніший ворог це страх, і зрадник він же

І він кричав про те, що холодно йому та страшно

Але ввійшов у цю річку двічі

Вийшов сухим і широко посміхнувся лютою армією багатоповерхівок.

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття

Холодний Бабілон ховає у своїх лабіринтах

Гарячі серця моїх братів

Знаю, це лише сон, але прошу

Щоб Господь зняв з усіх приречених прокляття