Локоны - Lil Kate, Смоки Мо

Развеваются на ветру локоны волос моих, я бегу.

Разбиваются о землю громко так чувства и идут ко дну.

Разлетаются все мечты ловко так, как эта пыль на ветру -

Поднимается сначала вверх, а потом легко ложится и снова ко дну.

Словно выключили свет, темнота,

И в глазах темно, бежать, идти, но куда?

Эти внутри голоса так сильно зовут тебя,

Но от нас остался лишь пепел, как от костра.

Ветер раскидает всё по сторонам,

Ветер разнесёт по разным городам;

И вместе с мелкой пылью осядет

На мокрый асфальт всё, что было дорого нам.

Ещё вчера твои ладони по волосам,

Будто вчера ещё легко и нежно так.

Сегодня я скучаю по твоим рукам,

Сегодня ветер их треплет небрежно так.

Развеваются на ветру локоны волос моих, я бегу.

Разбиваются о землю громко так чувства и идут ко дну.

Разлетаются все мечты ловко так, как эта пыль на ветру -

Поднимается сначала вверх, а потом легко ложится и снова ко дну.

Я сохраню тебя в моно, добавлю шума.

Чуть-чуть пыли, детка, ни о чем не думай.

Вот оно, никто не знал такими безумными нас.

Ты тлела медленно, но я убил всё примерно за час.

Соседи шумят, у них на полную стелит Guf.

Не чувствую грубость, сегодня Hene в стакане мой groove.

Не хватает твоих губ, я вызволил двух.

Не хватает моих губ, да я был с ними груб.

Сохраню тебя в моно, добавлю шума.

Жаль, что я всё убил, будто увлеченно заигрался в шутер.

Дымом дом окутан, к морфею.

Да, я все убил, будто увлечённо заигрался в шутер.

Развеваются на ветру локоны волос моих, я бегу

Разбиваются о землю громко так чувства и идут ко дну

Разлетаются все мечты ловко так, как эта пыль на ветру

Поднимается сначала вверх, а потом легко ложится и снова ко дну

Мы парили, как птицы, высоко

И низко, и так любили мечтать.

Мы уже были у края так близко,

Но всё равно мы продолжали летать.

С высоты на землю, с низа в небеса,

После урагана всегда тишина.

Погода не та, чтобы пуститься в бега,

Но я с чемоданом, руки в карманах, одна.

Ещё вчера ладони крепко сжаты в твоих,

Ещё вчера казалось так будет всегда.

Сегодня нет прежних нас двоих,

Сегодня есть ты, и где-то есть я.

Развеваются на ветру локоны волос моих, я бегу.

Разбиваются о землю громко так чувства и идут ко дну.

Разлетаются все мечты ловко так, как эта пыль на ветру -

Поднимается сначала вверх, а потом легко ложится и снова ко дну.

Развеваются на ветру локоны волос моих, я бегу.

Разбиваются о землю громко так чувства и идут ко дну.

Розвіваються на вітрі локони волосся мого, я біжу.

Розбиваються об землю голосно так почуття і йдуть на дно.

Розлітаються всі мрії вправно так, як цей пил на вітрі.

Піднімається спочатку нагору, а потім легко лягає і знову на дно.

Наче вимкнули світло, темрява,

І в очах темно, бігти, йти, та куди?

Ці всередині голоси так сильно звати тебе,

Але від нас залишився лише попіл, як від багаття.

Вітер розкидає все на всі боки,

Вітер рознесе по різних містах;

І разом із дрібним пилом осяде

На мокрий асфальт все, що нам було дорого.

Ще вчора твої долоні по волоссю,

Начебто вчора ще легко і ніжно так.

Сьогодні я сумую за твоїми руками,

Сьогодні вітер їх тремтить недбало так.

Розвіваються на вітрі локони волосся мого, я біжу.

Розбиваються об землю голосно так почуття і йдуть на дно.

Розлітаються всі мрії вправно так, як цей пил на вітрі.

Піднімається спочатку нагору, а потім легко лягає і знову на дно.

Я зберу тебе в моно, додам шуму.

Трохи пилу, дитино, ні про що не думай.

Ось воно, ніхто не знав такими божевільними нас.

Ти тліла повільно, але я вбив приблизно за годину.

Сусіди шумлять, у них на повну стелить Guf.

Не відчуваю грубість, сьогодні Hene є у склянці мій groove.

Бракує твоїх губ, я визволив двох.

Бракує моїх губ, та я був з ними грубий.

Збережу тебе в моно, додам шуму.

Жаль, що я все вбив, ніби захоплено загрався в шутер.

Димом будинок оповитий, до морфею.

Так, я все вбив, ніби захоплено заграв у шутер.

Розвіваються на вітрі локони волосся мого, я біжу

Розбиваються об землю голосно так почуття і йдуть на дно

Розлітаються всі мрії вправно так, як цей пил на вітрі

Піднімається спочатку вгору, а потім легко лягає і знову на дно

Ми ширяли, як птахи, високо

І низько, і так любили мріяти.

Ми вже були біля краю так близько,

Але все одно ми продовжували літати.

З висоти на землю, з низу до неба,

Після урагану завжди тиша.

Погода не та, щоб бігти,

Але я з валізою, руки в кишенях одна.

Ще вчора долоні міцно стиснуті у твоїх,

Ще вчора, здавалося, так буде завжди.

Сьогодні немає колишніх нас двох,

Сьогодні є ти, і десь є я.

Розвіваються на вітрі локони волосся мого, я біжу.

Розбиваються об землю голосно так почуття і йдуть на дно.

Розлітаються всі мрії вправно так, як цей пил на вітрі.

Піднімається спочатку нагору, а потім легко лягає і знову на дно.

Розвіваються на вітрі локони волосся мого, я біжу.

Розбиваються об землю голосно так почуття і йдуть на дно.