Горсть лепестков - Смоки Мо

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Сказал мы намного ближе, чем просто близки

И за моей спиной она может скрыться от армии тьмы

В такое темное время я пойду впереди

Семья на то и семья, цени минуты коротки

Хочу, чтоб они не нуждались, совершаю рывки

Помню, что обещал как-то сломить силу стены

Отец, я никогда не видел такой красоты

Вернусь во что бы то ни стало в эти сады

Не спеша черпаю из чаши бездонной

Мы не страдаем, просто видим родные места как-то иначе

И вера — это все, что осталось

Просто иначе и я также пытаюсь меняться

Глаза напротив не дадут сломаться,

Но если хочешь — я исчезну.

К чему притворяться?

Каждый найдет что-то новое в этом временном царстве

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Сказал, что чувствую как ни чувствовал никогда

Дышу свободно будто освобожденный раб

Мы не случайно же встретились в этом иллюзионе

И не случайно нам выпали именно эти роли

Я открываю все клетки без раздумий

Отпускаю всех птиц из пасти безумия

Перед тобой скинул все свои маски

В родной поднебесной, где сердце рисуется красным

В тех садах видел много красивых цветов,

Но только лишь перед одним стоял как завороженный

Громкий голос сказал: «это останется здесь»

И мне пришлось вернуться, меня вернули волы

Там я мог быть солнцем и греть твои лепестки

Делать это сколько угодно,

А здесь стена, что имеет две стороны

И я иду первым, через темные переходы

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Я ещё не видел более высокой стены

И я ещё не слышал более громких слов

И если хочешь, я останусь с другой стороны

И память сожму в кулаке, как горсть лепестков

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток

Сказав ми набагато ближче, ніж просто близькі

І за моєю спиною вона може втекти від армії пітьми

У такий темний час я піду попереду

Сім'я на то і сім'я, цінуй хвилини короткі

Хочу, щоб вони не мали потреби, роблю ривки

Пам'ятаю, що обіцяв якось зламати силу стіни

Батько, я ніколи не бачив такої краси

Повернусь у що би то ні стало в ці сади

Не поспішаючи черпаю з чаші бездонної

Ми не страждаємо, просто бачимо рідні місця якось інакше

І віра — це все, що залишилося

Просто інакше і я також намагаюся змінюватися

Очі навпроти не дадуть зламатися,

Але якщо хочеш — я зникну.

До чого вдавати?

Кожен знайде щось нове в цьому тимчасовому царстві

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток

Сказав, що відчуваю як не відчував ніколи

Дихаю вільно як звільнений раб

Ми не випадково зустрілися в цьому ілюзіоні

І не випадково нам випали саме ці ролі

Я відкриваю всі клітини без роздумів

Відпускаю всіх птахів з пащі божевілля

Перед тобою скинув усі свої маски

У рідній піднебесній, де серце малюється червоним

У цих садах бачив багато красивих квітів,

Але тільки перед одним стояв як заворожений

Гучний голос сказав: це залишиться тут

І мені довелося повернутися, мене повернули воли

Там я міг бути сонцем і гріти твої пелюстки

Робити це скільки завгодно,

А тут стіна, що має дві сторони

І я йду першим, через темні переходи

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток

Я ще не бачив вищої стіни

І я ще не чув більш гучних слів

І якщо хочеш, я залишуся з іншого боку

І пам'ять стисну в кулаку, як жменю пелюсток