46 - Смоки Мо

1 куплет:

Моё рубиновое сердце плакало,

Не давали покоя пробки,

Из окон смотрели девочки-церберы.

Были намерены брить кобелям бороды

Дамы в меринах, с ними хроника пьяного города.

На передних двух качали ногами кореша

Тех, кого объединяет дух.

Даже трех, я слышал,

Может согреть душа, но если она сырая,

То даже двое превращаются в дикую стаю.

Всего четыре дня до статуса Адама,

Полчаса до райского сада и Евы

Мадам, как я мог знать,

Что вы прилетите без четверти пять?

Я бы ждал как верный пес, стонал, скулил,

Брился, резал лицо, слюнявил папик,

Курил, употреблял чай, как-то плюя на накипь.

Что за запах?

И рады ли вы мне, мадам?

Знаешь, порево все-таки снизойдет к нам.

Еще не Адам, но бежал по площадям Восстаний,

Язык парил над гнилыми зубами.

Бз-з-з-з-з

Вход в райский сад, прикосновение губ,

Спаси меня, произнеси заклинание вслух!

Припев:

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

2 куплет:

Пальцы обветренных рук как-то копали ярды

В щелях.

У нас осталась где-то примерно петарда.

Миша, Оксана, Лина, Лариса, Катя, дядя —

Это все, кого я помню со вчерашнего пати.

Как ты мог!

— кричала моя мадам,

На лице Евы играла маска палача.

Вот так во мне был убит Адам.

Я даже не успел ничего сказать тебе в перевес,

Потому что был смыт в хлам, играл в лапу —

Теперь она понимала, что это был за запах.

Тьфу на вас, друзья.

Как это?

«Стой, сука!»

—

Я подумал было, но не произнес это вслух.

Хроника пьяного города…

Произнеси заклинание шепотом.

Аллё, аллё, давай быстрее заклинание, быстрей, БЫСТРЕЙ!

Припев:

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

Вслу-у-ух, вслу-у-ух, спаси меня, произнеси заклинание вслух!

1 куплет:

Моє рубінове серце плакало,

Не давали спокою пробки,

З вікон дивилися дівчата-цербери.

Були намір голити кобелям бороди

Жінки в меринах, з ними хроніка п'яного міста.

На передніх двох качали ногами кореша

Тих, кого об'єднує дух.

Навіть трьох, я чув,

Може зігріти душа, але якщо вона сира,

То навіть двоє перетворюються на дику зграю.

Лише чотири дні до статусу Адама,

Півгодини до райського саду та Єви

Мадам, як я міг знати,

Що ви прилетите без чверті п'ять?

Я би чекав як вірний пес, стогнав, скиглив,

Голився, різав обличчя, слинив папик,

Курив, вживав чай, якось плюючи на накип.

Що за запах?

І ради чи ви мені, мадам?

Знаєш, порево все-таки зійде до нас.

Ще не Адам, але біг по¦площам Повстань,

Мова ширяла над гнилими зубами.

Бз-з-з-з-з

Вхід у райський сад, дотик губ,

Врятуй мене, промов заклинання вголос!

Приспів:

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!

2 куплет:

Пальці обвітрених рук якось копали ярди

У щілинах.

У нас залишилася десь приблизно петарда.

Мишко, Оксана, Ліна, Лариса, Катя, дядько

Це все, кого я пам'ятаю зі вчорашнього паті.

Як ти міг!

— кричала моя мадам,

На лиці Єви грала маска ката.

Отак у мене був убитий Адам.

Я навіть не встиг нічого сказати тобі в перевагу,

Тому що був змитий у хлам, грав у лапу —

Тепер вона розуміла, що це був запах.

Тьху на вас, друзі.

Як це?

«Стій, суко!»

-

Я подумав було, але не сказав це вголос.

Хроніка п'яного міста.

Вимов заклинання пошепки.

Але, але, давай швидше заклинання, швидше, ШВИДШЕ!

Приспів:

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!

Слу-у-ух, слу-у-ух, врятуй мене, вимов заклинання вголос!