Выхода нет 1996 - SLIMUS

Ночь, темнота, вижу звёздное небо

Где-то солнце зашло, стала жизнь бесцветной

Где тёмные краски оттенки дают

Вопрос без ответа, не найдена суть

Серебряный дым мелькает вдали

Ощущаешь ты холод, идущий из глубины

Из низкой пропасти, внутренней боли

Хочешь забыть его, но нет уже воли

Блокирует мозг фатальные мысли

Как над плахой топор, они так же повисли

Только лишь страх и крестовые шествия

Кровь по белкам, бежит дым сумасшедший

Теория мысли подводит черту

Карандаш по бумаге проводит дугу

Превращает белое в чёрный цвет

Понимаешь и о том, что выхода нет

Выхода нет (Выхода нет)

1-9-9-6

Выхода нет (Выхода нет)

1-9-9-6

Выхода нет (Выхода нет)

1-9-9-6

В голове твоей давно идёт война

Кто управляет ей, не знаешь ты пока

И сочинённые мои-твои стихи не отражают суть

Но всё же их пойми

В голове твоей давно идёт война

Кто управляет ей, не знаешь ты пока

И сочинённые мои-твои стихи не отражают суть

Но всё же их пойми

Е, а!

Всё же их пойми...

Выхода нет

1-9-9-6

Ніч, темрява, бачу зоряне небо

Десь сонце зайшло, стало життя безбарвним

Де темні фарби відтінки дають

Запитання без відповіді, не знайдена суть

Срібний дим мелькає вдалині

Ти відчуваєш холод, що йде з глибини

З низької прірви, внутрішнього болю

Хочеш забути його, але вже немає волі

Блокує мозок фатальні думки

Як над плахою сокира, вони так само повисли

Тільки страх і хрестові ходи

Кров по білках, біжить дим божевільний

Теорія думки підводить межу

Олівець з паперу проводить дугу

Перетворює біле на чорний колір

Розумієш і про те, що виходу немає

Виходу немає (Виходу немає)

1-9-9-6

Виходу немає (Виходу немає)

1-9-9-6

Виходу немає (Виходу немає)

1-9-9-6

В голові твоїй давно йде війна

Хто керує їй, не знаєш ти поки

І вигадані мої твої вірші не відображають суть

Але все ж таки їх зрозумій

В голові твоїй давно йде війна

Хто керує їй, не знаєш ти поки

І вигадані мої твої вірші не відображають суть

Але все ж таки їх зрозумій

Е, а!

Все ж таки їх зрозумій...

Виходу немає

1-9-9-6