Летняя - SLIMUS, Daffy

Летний дождь бил в окна, ветки вербы мокрые;

Под биток плотный в памяти осколки

На руках татуировки, а не наколки;

Я помню твои локоны, ветер унёс колготки

Летом ночи короткие, вишу с тобой на трубке;

Из бетонной коробки в беленьких полутуфлях

Я тот клубок распутывал, жизнь распутная

Как с Машей Распутиной сквозь волны на скутере!

Глупые поступки напомнят, что мы живы

Прячем тайные желания в уголках души

Ты обо мне не слышал, на крыше подземные коты

Тут по лыжне не ездят на лыжах

Не грусти, рыжая, из окон дорогих машин

Хитрый взгляд кидая в пустоту дорог больших

Спешишь в фитнес-зал на Каширке

Я тоже завязал делать эти ошибки

Каплями прошито небо, слог выжигаю пеплом

В городе снов под эти напевы, хвост по ветру!

Сосны да лето, события лентой…

И вряд ли я теперь смогу забыть имя Лена

Небо накроет закатом, и может с ней уже другой

И каждый вспомнит когда-то свою первую любовь!

Она может даже заплачет, но не узнаешь правды, нет!

Из проезжающих тачек, когда услышит этот трек

Небо накроет в закатах, я срываю твой лифак —

Agent Provocateur, остальное за кадром

Выглядишь как надо, прямо Bomba Clack

Под этот трек плавно качаешься в такт

Чувства под зонтом, я ещё тот мизантроп —

Может не принять твой запасной аэродром

Как скачки на ипподроме, земля из-под ног

Жар-птица пролетала, но как-то высоко

Голуби за домом, лета вечерок

Ветром принесло пух через окно

Мальчики присели за стол, разлили по сто

Девочки хотят, чтоб всё, как в дорогом кино!

Девочки ждут, где же тот Марлон Брандо,

А не куча понтов, на мамином Х6-м

Посмотри, как она умеет с шестом

Только, смотри, не выпрыгни из новых штанов

Тут стрелять телефон, как-то не комильфо…

А вообще, видел бы её ты в той униформе!

Эфир в норме, летим по ночному городу

И я с другими пробовал, но с тобою легко

Небо накроет закатом, и может с ней уже другой

И каждый вспомнит когда-то свою первую любовь!

Она может даже заплачет, но не узнаешь правды, нет!

Из проезжающих тачек, когда услышит этот трек

Небо накроет закатом, и может с ней уже другой

И каждый вспомнит когда-то свою первую любовь!

Она может даже заплачет, но не узнаешь правды, нет!

Из проезжающих тачек, когда услышит этот трек

Літній дощ бив у вікна, гілки верби мокрі;

Під биток щільний у пам'яті уламки

На руках татуювання, а не наколки;

Я пам'ятаю твої локони, вітер забрав колготки

Влітку ночі короткі, вішу з тобою на трубці;

З бетонної коробки в біленьких напівтуфлях

Я той клубок розплутував, життя розпусне

Як з Машою Распутіною крізь хвилі на скутері!

Дурні вчинки нагадають, що ми живі

Ховаємо таємні бажання в кутках душі

Ти про мене не чув, на даху підземні коти

Тут по лижні не їздять на лижах

Не грусти, руда, з вікон дорогих машин

Хитрий погляд кидаючи в порожнечу доріг великих

Поспішаєш у фітнес-зал на Каширці

Я теж зав'язав робити ці помилки

Краплями прошито небо, склад випалюю попелом

У місті снів під ці наспіви, хвіст за вітром!

Сосни та літо, події стрічкою…

І вряд ли я тепер зможу забути ім'я Олена

Небо накриє заходом сонця, і може з нею вже інший

І кожен згадає колись своє перше кохання!

Вона може навіть заплаче, але не пізнаєш правди, ні!

З проїжджаючих тачок, коли почує цей трек

Небо накриє в заходах, я зриваю твій ліфак.

Agent Provocateur, решта за кадром

Виглядаєш як треба, прямо Bomba Clack

Під цей трек плавно хитаєшся в такт

Почуття під парасолькою, я ще той мізантроп

Може не прийняти твій запасний аеродром

Як стрибки на іподромі, земля з-під ніг

Жар-птиця пролітала, але якось високо

Голуби за будинком, літа вечірок

Вітром принесло пух через вікно

Хлопчики присіли за стіл, розлили по сто

Дівчата хочуть, щоб усе, як у дорогому кіно!

Дівчата чекають, де той Марлон Брандо,

А не купа понтів, на маминому Х6-му

Подивися, як вона вміє з шостою

Тільки, дивись, не вистрибни з нових штанів

Тут стріляти телефон, якось не комільфо…

А взагалі, бачив би її ти в тій уніформі!

Ефір у нормі, летимо по нічному місту

І я з іншими пробував, але з тобою легко

Небо накриє заходом сонця, і може з нею вже інший

І кожен згадає колись своє перше кохання!

Вона може навіть заплаче, але не пізнаєш правди, ні!

З проїжджаючих тачок, коли почує цей трек

Небо накриє заходом сонця, і може з нею вже інший

І кожен згадає колись своє перше кохання!

Вона може навіть заплаче, але не пізнаєш правди, ні!

З проїжджаючих тачок, коли почує цей трек