West Of Winton - Slim Dusty

His eyes were used to distance and he talked much with his hands

I guess he sort of felt hemmed in a stranger to this land

And a lifestyle of another time, another time and place

Was written there deep in the lines of this old bushman’s face.

His attire was still in keeping with the far out channel lands

There was still a strength of character in his hard old bushman’s hands

And his old hat tilted forward was as much a part of him

As the 80 years of livin' that showed, underneath the brim.

Just somewhere west of Winton mate is where I’d rather be

To ride out in the dawn time, Mitchell to my horses knee

Unroll my swag beside a fire of some long forgotten camp

If I listen close maybe I’ll hear a tethered night horse stamp.

Just to see again the sunsets as the night falls on the land

Oh the silent sound of beauty makes the proudest heart expand

Where the lights of some old homestead beam a warm and welcome glow

And no travellin' soul went hungry in those days of long ago.

I see a dried up sandy creekbed when the dry comes much too soon

Watch the wild mob paw for water 'neath an early rising moon

Maybe I’ll see the dust cloud rising from the travellin' mob again

Hear the whips crack on the tailers as they cross the open plain.

Just somewhere west of Winton mate is where I’d rather be

To ride out in the dawn time, Mitchell to my horses knee

Unroll my swag beside a fire of some long forgotten camp

If I listen close maybe I’ll hear a tethered night horse stamp.

Його очі звикли до дистанції, і він багато розмовляв руками

Я припускаю, що він наче почувався притиснутим до незнайомця цієї землі

І стиль життя іншого часу, іншого часу та іншого місця

Там було написано глибоко в рядках обличчя цього старого бушмена.

Його вбрання все ще відповідало далеким землям каналу

У його твердих старих бушменських руках все ще була сила характеру

І його старий капелюх, нахилений вперед, був такою ж частиною його

Як показали 80 років життя, під краєм.

Просто десь на захід від Уінтона, друже – це те місце, де я б хотів бути

Щоб виїхати на світанку, Мітчел до мого коня по коліно

Розгорніть мій хабар біля вогню давно забутого табору

Якщо я прислухаюсь уважно, можливо, я почую стукіт прив’язаного нічного коня.

Просто щоб знову побачити захід сонця, коли на землю настає ніч

О, тихий звук краси змушує розширюватися найгордійше серце

Де вогні старої садиби сяють теплим і радісним сяйвом

І жодна мандрівна душа не голодувала в ті давні дні.

Я бачу висохле піщане русло, коли висихає занадто рано

Спостерігайте, як дика юрба шукає воду під раннім зростаючим місяцем

Можливо, я знову побачу хмару пилу, яка піднімається від подорожуючого натовпу

Почуйте, як батоги тріщать по хвостах, коли вони перетинають відкриту рівнину.

Просто десь на захід від Уінтона, друже – це те місце, де я б хотів бути

Щоб виїхати на світанку, Мітчел до мого коня по коліно

Розгорніть мій хабар біля вогню давно забутого табору

Якщо я прислухаюсь уважно, можливо, я почую стукіт прив’язаного нічного коня.