After All - Slim Dusty

the brooding ghosts of australian night have gone from the bush and town;

my spirit revives in the morning breeze, died when the sun went down;

the river is high and the stream is strong, the grass is green and tall,

and i fain would think that this world of ours is a good world after all.

the light of passion in dreamy eyes, and a page of truth well read,

the glorious thrill in a heart grown cold of the spirit i thought was dead,

a song that goes to a comrade’s heart, and a tear of pride let fall,

and my soul is strong!

and the world to me is a grand world after all!

let our enemies go by their dull old tracks, and theirs be the fault or shame,

the man is bitter against the world who has only himself to blame;

let the darkest side of the past be dark, and only the good recall;

for i must believe that the world, my dear, is a kind world after all.

well may be that i saw too plain, and it may be i was blind;

i’ll keep my face to the dawning light, the devil may stand behind!

though the devil may stand behind my back, 'til i see his shadow fall,

i’ll read the light of the morning stars of a good world after all.

rest, for your eyes are weary, girl, you have driven the worst away,

the ghost of the man i might have been is gone from my heart to-day;

we’ll live for life and the best it brings as our twilight shadows fall;

my heart grows brave, and the world, my girl, is a good world after all.

my heart grows brave, and the world, my girl, is a good world after all.

задумливі примари австралійської ночі пішли з кущів і міста;

мій дух оживає на ранковому вітерці, помер, коли зайшло сонце;

річка висока і потік сильний, трава зелена й висока,

і я подумав би, що цей наш світ все-таки гарний.

світло пристрасті в мріяних очах і сторінка правди добре прочитана,

славетний трепет у серці, що охолонело від духу, який я вважав мертвим,

пісня, що йде до серця товариша, і сльоза гордості пускається,

і моя душа сильна!

і світ для мене — все-таки грандіозний світ!

нехай наші вороги йдуть за своїми нудними старими стежками, і вони винні чи сором,

людина озлоблена на світ, у якій винен лише він сам;

нехай найтемніша сторона минулого буде темною, і лише хороші спогади;

бо я мушу вірити, що світ, мій любий, все-таки добрий світ.

можливо, я бачив занадто просто, і, можливо, я був сліпий;

Я збережу своє обличчя до світанку, диявол може стояти позаду!

хоча диявол може стояти за моєю спиною, поки я не побачу, як падає його тінь,

я все-таки читатиму світло ранкових зірок доброго світу.

відпочинь, бо твої очі втомлені, дівчино, ти прогнала найгірше,

привид людини, якою я міг бути, сьогодні зник із мого серця;

ми будемо жити все життя і найкраще, що воно приносить, коли падають наші сутінкові тіні;

моє серце стає хоробрим, а світ, моя дівчинко, все-таки добрий світ.

моє серце стає хоробрим, а світ, моя дівчинко, все-таки добрий світ.