Trumby - Slim Dusty

Trumby was a ringer, a good one too at that,

He could rake and ride a twister, throw a rope and fancy plait

He could counterline a saddle, track a man lost in the night

Trumby was a good boy but he couldn’t read or write.

Trumby was dependable, he never took to beer,

The boss admired him so much, one day made him overseer

It never went to Trumby’s head, he didn’t boast or skite

Trumby was a good boy, but he couldn’t read or write.

The drought was on the country the grass in short supply

The tanks were getting lower and the water holes near dry.

Cattle started dying and releif was not insight,

To estimate the losses Trumby couldn’t read or write.

He rode around the station pulling cattle from the bog,

To save them being torn apart by eagles, crows and dogs,

He saw a notice on a tree, it wasn’t there last night,

Trumby tried to understand, but he couldn’t read or write.

On bended knee down in the mud, Trumby had a drink,

Swung the reigns and to his horse said «We go home I think»,

«Tell 'im boss about the sign, 'im read 'im good alright»

«One day boss’s missus teach 'im Trumby read and write.»

Well concern was felt for Trumby, he hadn’t used his bed,

Next day beside that muddy hole they found the ringer dead.

And a piece of tin tied to a tree then caught the boss’s eye,

He read the words of 'Poison Here', and signed by Dogger Bry.

Now the stock had never used that hole along that stoney creek,

And Trumby’s bag was empty it has freyed and sprung a leak

The dogs were there in hundreds and the dogger in his plight,

Told the boss he never knew poor Trumby couldn’t read or write.

Now Trumby was a ringer as solid as a post,

His skin was black but his heart was white and that’s what mattered most,

Sometimes I think how sad it is in this world with all its might,

That a man like Trumby met his death because he couldn’t read or write.

Couldn’t read or write,

couldn’t read or write.

Трамбі був дзвоном, також непоганим у цьому,

Він вмів грібати й їздити на твістері, кидати мотузку та вигадливий джгут

Він міг би протистояти сідлу, відстежувати людину, яка загубилася вночі

Трамбі був хорошим хлопчиком, але не вмів читати й писати.

Трамбі був надійним, він ніколи не брав пива,

Бос так захоплювався ним, що одного разу зробив його наглядачем

Трамбі ніколи це не вдавалося в голову, він не хвалився і не катався на ковзанах

Трамбі був хорошим хлопчиком, але не вмів читати й писати.

Посуха була на країні трави в дефіциті

Резервуари опускалися, а ями з водою майже висихали.

Худоба почала вмирати, а полегшення не було прозорливістю,

Щоб оцінити втрати, Трамбі не міг ні прочитати, ні написати.

Він їздив по станції, витягаючи худобу з болота,

Щоб врятувати їх від розриву орлами, воронами та собаками,

Він бачив повідомлення на дереві, його не було минулої ночі,

Трамбі намагався зрозуміти, але не міг ні читати, ні писати.

Трамбі, зігнутий коліно в багнюці, випив,

Розмахнувся царюванням і сказав своєму коню: «Здається, ми йдемо додому»,

«Скажи мені начальнику про вивіску, я читаю, що я добре»

«Одного дня пані боса навчить його Трамбі читати й писати».

Трамбі дуже хвилювався, він не користувався своїм ліжком,

Наступного дня біля тієї каламутної ями вони знайшли дзвонаря мертвим.

І шматочок жерсті, прив’язаний до дерева, тоді привернув увагу боса,

Він прочитав слова "Отрут отруєння" і підписаний Доггером Брай.

Тепер акція ніколи не використовувала ту нору вздовж того кам'яного струмка,

А сумка Трамбі була порожньою, вона згоріла й витік

Собак було сотнями, а собака у скрутному становищі,

Сказав босу, ​​що ніколи не знав, що бідний Трамбі не вміє читати й писати.

Тепер Трамбі був таким же міцним, як пост,

Його шкіра була чорна, але серце біле, і це найважливіше,

Іноді я думаю, як сумно у цьому світі з усієї його сили,

Що така людина, як Трамбі, померла, бо не вмів читати й писати.

Не міг читати чи писати,

не міг читати чи писати.