Men Who Come Behind - Slim Dusty

There’s a class of men and women who are always on their guard,

Cunning, treacherous, suspicious, feeling softly, grasping hard,

Yet without the courage to forsake the beaten track,

Wearily they feel their way behind a bolder spirit’s back.

They will stick to you as sin does, while your money comes and goes,

But they’ll leave you when you haven’t got a dollar in your clothes.

You may get some help from others, but you’ll nearly always find

That you cannot get assistance from the men who come behind.

There are many, far too many, in the world of prose and rhyme,

Always looking for another’s 'footsteps on the sands of time.'

Journalistic imitators are the meanest of mankind;

And the grandest themes are hackneyed by the pens that come behind.

If you strike a novel subject, write it up, and do not fail,

They will rhyme and prose about it, till your very own is stale,

As they raved about the bushland that the wattle-boughs perfume

Till the reader cursed that region and the stink of wattle-bloom.

They will follow in your footsteps while you’re groping for the light;

But they’ll run to get before you when they see you’re going right;

And they’ll trip you up and baulk you in their blind and greedy heat,

Like a stupid pup that hasn’t learned to trail behind your feet.

Well take your loads of sin and sorrow on an energetic back!

Go and strike across the country where there isn’t any track!

And I fancy that the subject could be further treated here,

But we’ll leave it to be hackneyed by the fellows in the rear.

Oh there are many, far too many, in the world of prose and rhyme,

Always looking for another’s 'footsteps on the sands of time.'

Journalistic imitators are the meanest of mankind;

And the grandest themes are hackneyed by the pens that come behind.

Є клас чоловіків і жінок, які завжди насторожі,

Хитрий, підступний, підозрілий, м’яко почуваючи, міцно хапаючись,

Але без сміливості покинути проторені шляхи,

Вони втомлено відчувають свій шлях за спиною сміливіших духів.

Вони будуть прилипати до вас, як гріх, поки ваші гроші приходять і йдуть,

Але вони підуть від вас, коли ви не маєте ні долара в одязі.

Ви можете отримати допомогу від інших, але ви майже завжди знайдете

Що ви не можете отримати допомоги від чоловіків, які йдуть позаду.

У світі прози та рими є багато, занадто багато,

Завжди шукає чужих «слідів на пісках часу».

Журналістські наслідувачі — найпідліші з людства;

А найграндіозніші теми вирізняються ручками.

Якщо ви зачіпаєте нову тему, запишіть і не зазнайте невдачі,

Вони будуть римувати й прозувати про це, доки ваше власне не застаріло,

Коли вони марили про кущі, які пахнуть плетеними гілками

Поки читач не прокляв той край і сморід квіту.

Вони підуть вашими слідами, поки ви будете шукати світло;

Але вони біжать, щоб випередити вас, коли побачать, що ви йдете правильно;

І вони спіткнуть вас і кинуть у свою сліпу та жадібну спеку,

Як дурне цуценя, яке не навчилося ходити за вашими ногами.

Прийміть купу гріхів і горя на енергійну спину!

Ідіть і вдарте по всій країні, де немає жодної доріжки!

І я думаю, що цю тему можна додатково розглянути тут,

Але ми залишимо це на збитках побратимам із тилу.

О, у світі прози та рими багато, занадто багато,

Завжди шукає чужих «слідів на пісках часу».

Журналістські наслідувачі — найпідліші з людства;

А найграндіозніші теми вирізняються ручками.