Laughter in the Hills - Slim Dusty

From out across the great divide, a story reached my ears

About a jackass and a boy;

I’d like you all to hear.

At daylight in the mornin', his little heart it thrills

To the echoes in the valley, from the laughter in the hills.

Perched up in a tall gumtree, by the homestead so I hear

A happy kookaburra, laughs away his fear

He wakes the little feller, who jus' tumbles out of bed

As he got dressed he said aloud, «My friend must be fed.»

He found some bits and pieces, which he placed upon some bark

And soon the jackass he came down as happy as a lark

And as the sun peeped o’er the hill, he jumped around so grand,

And then he ate a piece of meat out of the younger’s hand

Well when that lad went back inside, his father said, «Young man,

You’ll have to get rid of that bird as quickly as you can,

For lately I’ve been worried, and I miss my morning rest

I think that bird of yours, young man, is nothing but a pest.»

Next morning see his father up beneath that old gumtree,

With red meat full of strychnine, «I'll get that bird», thought he,

Then went into the house, he chanced to look around

And saw that jackass swoop upon a black snake on the ground

He dived down and grabbed that snake, as quick as any cat,

He bumped and bashed and banged him and shook him like a rat

They tossled there upon the ground and then he flew up high

And soon that reptile met his death, from somewhere in the sky.

The father scratched his greying head and felt a little ashamed

If my son had been poisoned, I’d be the one to blame.

So he told his wife and little son, of all that he did see

And now trhat jackass is just one of a happy family.

From out across the great divide, a story rings so true

About a jackass and a boy, I think, of something new

At daylight in the mornin', his little herart it thrills

To the echoes in the valley, from the laughter in the hills.

З-за великого розриву до моїх вух дійшла історія

Про осла і хлопчика;

Я хочу, щоб ви всі почули.

Вранці вранці його маленьке серце хвилює

До відлуння в долині, від сміху на пагорбах.

На високому дереві біля садиби, так я чую

Щасливий кукабарра, сміється зі свого страху

Він будить маленького хлопця, який просто падає з ліжка

Одягаючись, вголос сказав: «Мого друга потрібно нагодувати».

Він знайшов деякі шматочки, які поклав на кору

І незабаром він спустився щасливий, як жайворон

І коли сонце зазирнуло з-за пагорба, він стрибав так велично,

А потім з’їв шматок м’яса з молодшої руки

Коли той хлопець повернувся всередину, його батько сказав: «Молодий чоловіче,

Вам доведеться позбутися того птаха якомога швидше,

Бо останнім часом я хвилююсь і сумую за ранковим відпочинком

Я вважаю, що цей твій птах, юначе, не що інше, як шкідник».

Наступного ранку побачити свого батька під цією старою гумкою,

З червоним м’ясом, повним стрихніну, «Я дістану ту пташку», — думав він,

Потім зайшов у будинок, він змінив оглянутися

І побачив, як осел налетів на чорну змію на землі

Він пірнув і схопив цю змію, швидко, як будь-який кіт,

Він вдарив, бив, стукав його та трусив, як щура

Вони кинулися там на землю, а потім він вилетів високо

І невдовзі ця рептилія зустріла свою смерть десь із неба.

Батько почухав посивілу голову й трохи засоромився

Якби мого сина отруїли, я був би винним.

Тож він розповів своїй дружині та маленькому синові про все, що бачив

І тепер цей придурок просто один із щасливої ​​родини.

Із великого розриву історія звучить так правдиво

Про осла і хлопчика, я думаю, щось нове

Вранці вранці його маленьке серце хвилює

До відлуння в долині, від сміху на пагорбах.