Lace Up Shoes - Slim Dusty

Let me tell you a little story 'bout the way things

used to be,

my Dad took me to Sydney back in 1943

He said «Son you’re not wearing those, they’d call us

bush galoots,

if you went out and walked about in those high-heeled

riding boots.»

But I stand back and laugh today at the way that times

have changed,

so many town-folk dressed as if they just stepped off

the range,

but that day back in '43 I could not pick and choose,

the day my old man made me wear a pair of lace up

shoes.

We went out to Regal Zonophone on Parramatta Road

we walked along Columbia Lane where some famous feet

have strode,

but the man in charge was not impressed, «Don't call us

we’ll call you.»

And to make things worse my feet still hurt from those

damned new lace-up shoes.

And there were soldiers everywhere in town six o’clock

was closing time,

and if you didn’t tip everywhere you went the Yanks won

all the time,

I was pushed along as I dreamed of home where the skies

were clean and blue,

far away from this rat race in town and big mobs with

lace-up shoes.

But I stand back and laugh today at the way that times

have changed,

so many town-folk dressed as if they just stepped off

the range,

but that day back in '43 I could not pick and choose,

the day my old man made me wear a pair of lace-up

shoes.

Here we go.

Now as I look back on the singing track since 1943,

the harder I worked, you know old mate, the luckier I

seemed to be,

but I’ve always sung of the old home run in the best

way that I knew,

but I still feel bad when I think of Dad and those

damned new lace-up shoes.

Yeah I stand back and laugh today at the way that times

have changed,

so many town-folk dressed as if they just stepped off

the range,

I’ve lived my life with few regrets, the same again I’d

choose,

and be flat as a tack in this old felt hat with my pair

of Williams shoes.

Дозвольте мені розповісти невелику історію про те, як відбувається

був,

мій тато відвіз мене в Сідней у 1943 році

Він сказав: «Сину, ти цього не носиш, вони б нам подзвонили

кущові галути,

якби ви виходили і ходили в цих на високих підборах

черевики для верхової їзди.»

Але я відступаю й сміюся сьогодні з того часу

змінилися,

так багато жителів міста одягнулися, наче щойно зійшли

діапазон,

але того дня в 43-му я не міг вибирати,

день, коли мій старий змусив мене одягнути шнурівку

взуття.

Ми вийшли до Regal Zonophone на Parramatta Road

ми пройшли Колумбійським провулком, де кілька відомих стоп

крокували,

але відповідальний не був вражений: «Не дзвоніть нам

ми вам зателефонуємо».

І, що ще гірше, у мене від цього все ще болять ноги

прокляті нові черевики на шнурівці.

А солдати були скрізь у місті шість годин

був час закриття,

і якщо ви не давали чайові скрізь, куди б ви не пішли, янки виграли

весь час,

Мене штовхали, коли я мріяв про дім, де небо

були чисті і блакитні,

далеко від цих щурячих перегонів у місті та великих мобів

черевики на шнурівці.

Але я відступаю й сміюся сьогодні з того часу

змінилися,

так багато жителів міста одягнулися, наче щойно зійшли

діапазон,

але того дня в 43-му я не міг вибирати,

день, коли мій старий змусив мене одягнути шнурівку

взуття.

Ось і ми.

Тепер, коли я озираюся на співочий шлях із 1943 року,

Чим наполегливіше я працював, ти знаєш, старий друже, тим більше мені пощастило

здавалося,

але я завжди співав про старий хоумран у найкращому

як я знав,

але мені все ще погано, коли я думаю про тата та інших

прокляті нові черевики на шнурівці.

Так, я відступаю й сміюся сьогодні з того часу

змінилися,

так багато жителів міста одягнулися, наче щойно зійшли

діапазон,

Я прожив своє життя, не шкодуючи, і знову так само

вибрати,

і бути плоским як прив’язка в цій старій фетровій капелюсі з моєю парою

взуття Williams.