Down The Dusty Road To Home - Slim Dusty, Joy McKean

Oh come let us wander,

Down the old bush track we’ll go,

Through the sandhills and the mulga,

Where the old man saltbush grows,

No more we plan to follow,

The life of a rolling stone,

So we’ll hit the road out yonder,

Down the dusty road to home.

Around the campfire yarning,

'Neath the twinkling stars above,

We’ll wend our way together,

Back to the land we love,

As we gaze into the distance,

And feel we’re not alone,

This helps us face the hardships,

Down the dusty road to home.

We’re finished with the town life,

And the traffic’s constant roar,

So now we’ll head out westward

And we’ll settledown once more,

Out along that old brown river,

Where the 'roo and emu roam,

And the tall gums bid us welcome

Down the dusty road to home.

To see again those storm clouds,

Gather from the western sky,

And break across the desert

As it quickly passes by.

A distant swirling dust haze,

Where a mob of cattle roam,

They beckon us to wander,

Down the dusty road to home.

Our hearts are in this country,

Where droughts strikes hard and fast,

Where the spirit of it’s people,

Always hangs on to the last,

We see the heat wave rising,

Out across the golden loam,

No more we’ll need to wander,

Down the dusty road to home.

So come let us wander,

Down the old bush track we’ll go,

Through the sand hills and the mulga,

Where the old man saltbush grows,

No more we plan to follow,

The life of a rolling stone,

So we hit the road out yonder,

Down the dusty road to home

О, давай ми блукаємо,

По старій доріжці кущів ми підемо,

Крізь піщані пагорби й мульгу,

Де старий солончак росте,

Ми більше не плануємо слідувати,

Життя каменю, що котиться,

Тож ми вирушимо в дорогу туди,

По курній дорозі до дому.

Навколо багаття нитка,

«Під мерехтливими зірками вгорі,

Ми разом пройдемо шлях,

Назад до землі, яку ми любимо,

Коли ми дивимось у далечінь,

І відчувати, що ми не самотні,

Це допомагає нам протистояти труднощам,

По курній дорозі до дому.

Ми закінчили міське життя,

І постійний гуркіт транспорту,

Тож зараз ми вирушимо на захід

І ми ще раз оселимось,

Уздовж тієї старої коричневої річки,

Там, де бродять ру та ему,

І високі ясна вітають нас

По курній дорозі до дому.

Щоб знову побачити ці грозові хмари,

Зібрати із західного неба,

І прорватися через пустелю

Оскільки воно швидко проходить повз.

Далекий закручений пиловий серпанок,

Де бродить натовп худоби,

Вони ваблять нас поблукати,

По курній дорозі до дому.

Наші серця в цій країні,

Де посуха вдаряє сильно й швидко,

Де дух людей,

Завжди тримається до останнього,

Ми бачимо, як хвиля тепла зростає,

Через золотий суглинок,

Нам більше не потрібно блукати,

По курній дорозі до дому.

Тож давайте блукати,

По старій доріжці кущів ми підемо,

Крізь піщані пагорби та мульгу,

Де старий солончак росте,

Ми більше не плануємо слідувати,

Життя каменю, що котиться,

Тож ми вирушили в дорогу туди,

По курній дорозі до дому