Break O'Day - Slim Dusty

You love me, you say, and I think you do,

But I know so many who don’t,

How can I say I’ll be true to you,

When I know very well that I won’t?

I have journeyed long and my goal is far,

I love, but I cannot bide,

For as sure as rises the morning star,

With the break of day I’ll ride.

I was doomed to ruin or doomed to mar

The home wherever I stay,

But I’ll think of you as the morning star

And they call me Break o' Day.

They well might have named me the Fall o' Night,

For drear is the track I mark,

But I love fair girls and I love the light,

For I and my tribe were dark.

You may love me dear, for a day and night,

You may cast your life aside;

But as sure as the morning star shines bright

With the break of day I’ll ride.

There was never a lover so proud and kind,

There was never a friend so true;

But the song of my life I have left behind

In the heart of a girl like you.

There was never so deep or cruel a wrong

In the land that is far away,

There was never so bitter a broken heart

That rode at the break of day.

God bless you, dear, with your red-gold hair

And your pitying eyes of grey,

Oh!

my heart forbids that a star so fair

Should be marred by the Break o' Day.

Live on, my girl, as the girl you are,

Be a good and a true man’s bride,

For as sure as beckons the evening star

With the fall o' night I’ll ride.

I was born to ruin or born to mar

The home wherever I light.

Oh!

I wish that you were the Evening Star

And that I were the Fall o' Night.

And that I were the Fall o' Night.

And that I were the Fall o' Night

Ти любиш мене, ти кажеш, а я думаю, що любиш,

Але я знаю багатьох, хто цього не знає,

Як я можу сказати, що буду вірний тобі,

Коли я дуже знаю, що не буду?

Я пройшов довгу подорож, і моя ціль далека,

Я люблю, але не можу зупинитися,

Так точно, як сходить ранкова зірка,

З перервою дня я буду кататися.

Я був приречений на розорення або приречений на марення

Дім, де б я не залишався,

Але я буду думати про вас як про ранкову зірку

І вони називають мене Break o' Day.

Вони могли б назвати мене Осіння ночі,

Для drear – доріжка, яку я позначаю,

Але я люблю світлих дівчат і люблю світло,

Бо я й моє плем’я були темними.

Ти можеш любити мене, любий, день і ніч,

Ви можете відкинути своє життя;

Але так само впевнено, як яскраво світить ранкова зірка

З перервою дня я буду кататися.

Ніколи не було коханого настільки гордого й доброго,

Такого вірного друга ніколи не було;

Але пісню мого життя я залишив

У серці такої дівчини, як ти.

Ніколи не було настільки глибокої чи жорстокої помилки

У далекій землі,

Ще ніколи не було такого гіркого розбитого серця

Це їздило під час дня.

Дай Бог тобі, дорога, твоїм червоно-золотим волоссям

І твої жалюгідні сірі очі,

Ой!

моє серце забороняє, щоб зірка була така справедлива

Має бути зіпсоване днем ​​перерви.

Живи, дівчино моя, як дівчина,

Будь доброю і справжньою нареченою чоловіка,

Напевно, як вабить вечірня зірка

З осінню ніч я буду кататися.

Я народжений зруйнувати чи народжений марити

Дім, де б я запалював.

Ой!

Я бажаю, щоб ти був Вечірньою зіркою

І що я — Осінь ночі.

І що я — Осінь ночі.

І що я — Осінь ночі