Andy's Return - Slim Dusty

With pannikins all rusty,

And billy burnt and black,

And clothes all torn and dusty,

That scarcely hide his back;

With sun-cracked saddle-leather,

And knotted greenhide rein,

And face burnt brown with weather,

Our Andy’s home again!

His unkempt hair is faded

With sleeping in the wet,

He’s looking old and jaded;

But he is hearty yet.

With eyes sunk in their sockets

But merry as of yore;

With big cheques in his pockets,

Our Andy’s home once more.

Old Uncle’s bright and cheerful;

He wears a smiling face;

And Aunty’s never tearful

Now Andy’s round the place.

Old Blucher barks for gladness;

He broke his rusty chain,

And leapt in joyous madness

When Andy came again.

His toil is nearly over;

He’ll soon enjoy his gains.

No more he’ll be a drover,

And cross the lonely plains.

The She oaks bend and quiver

Far from the hot nor’west,

At home by some cool river

He means to build our nest.

With pannikins all rusty,

And billy burnt and black,

And clothes all torn and dusty,

That scarcely hide his back;

With sun-cracked saddle-leather,

From where the skies hang lazy,

On many a northern plain,

From regions dim and hazy

Hey our Andy’s home again!

З панникинами всі іржаві,

І Біллі згорів і чорний,

А одяг весь порваний і запорошений,

Що ледве ховає спину;

З потрісканою на сонці шкірою сідла,

І вузликова повідь із зеленої шкіри,

І обличчя згоріло від негоди,

Наш Енді знову вдома!

Його недоглянуте волосся вицвіле

Зі сном у мокрому,

Він виглядає старим і виснаженим;

Але він ще сердний.

З очима, зануреними в орбіту

Але веселий, як колись;

З великими чеками в кишенях,

Наш Енді знову вдома.

Старий дядько світлий і веселий;

Він носить усміхнене обличчя;

А тітка ніколи не плаче

Тепер Енді на місці.

Старий Блюхер гавкає від радості;

Він розірвав свій іржавий ланцюг,

І стрибнув у радісному божевіллі

Коли знову прийшов Енді.

Його праця майже закінчилася;

Незабаром він насолоджується своїми досягненнями.

Він більше не буде водієм,

І перетнути самотні рівнини.

Дуби згинаються й тремтять

Далеко від спекотного північного заходу,

Вдома біля прохолодної річки

Він має намір побудувати наше гніздо.

З панникинами всі іржаві,

І Біллі згорів і чорний,

А одяг весь порваний і запорошений,

Що ледве ховає спину;

З потрісканою на сонці шкірою сідла,

Звідки небо ліниво висить,

На багатьох північних рівнинах,

З регіонів тьмяні й туманні

Гей, наш Енді знову вдома!