Золотое яблоко - Сказки

В стародавние времена жил-был царь.

Однажды послал он во все стороны глашатаев, которые стали кричать на всех площадях:

- Эй, люди!

Кто из вас лучше всех солжет, тому царь даст золотое яблоко!

Стали приходить к царю отовсюду.

Много людей перебывало, но никто не мог угодить царю.

Не признавал он ничьи слова ложью.

Никому яблоко не давал.

Пришел наконец к царю бедняк с большим кувшином в руке.

- Чего тебе надо?

- спросил царь.

- Здравствуй, царь!

- ответил бедняк.

- Я пришел получить свои деньги: ты ведь мне должен кувшин золота.

- Врешь ты, - ответил царь, - я тебе ничего не должен!

- Я вру?

Так дай мне золотое яблоко, коли я вру.

Понял царь его хитрость, стал отнекиваться:

- Нет, ты не врешь.

- А не вру, так плати долг.

Царь, видя, что лгун выиграл, ни слова не сказав, достал и дал бедняку золотое яблоко.

У давнину жив-був цар.

Якось послав він на всі боки глашатаїв, які стали кричати на всіх площах:

- Гей, люди!

Хто з вас найкраще збреше, тому цар дасть золоте яблуко!

Стали приходити до царя звідусіль.

Багато людей перебувало, але ніхто не міг догодити цареві.

Не визнавав він нічиї слова брехнею.

Нікому яблуко не давав.

Прийшов нарешті до царя бідняк з великим глечиком у руці.

- Чого тобі треба?

- спитав цар.

- Доброго дня, царю!

- відповів бідняк.

- Я прийшов отримати свої гроші: адже ти повинен глечик золота.

- Брешеш ти, - відповів цар, - я тобі нічого не винен!

- Я брешу?

Так дай мені золоте яблуко, коли я брешу.

Зрозумів цар його хитрість, став відмовлятися:

- Ні, ти не брешеш.

- А не брешу, то сплачуй борг.

Цар, бачачи, що брехун виграв, ні слова не сказавши, дістав і дав бідняку ​​золоте яблуко.