Избушка и дворец - Сказки

Один царь строил себе дворец и перед дворцом сделал сад.

Но на самом въезде в сад стояла избушка, и жил бедный мужик.

Царь хотел эту избушку снести, чтобы она сад не портила, и послал своего министра к бедному мужику, чтобы купил избушку.

Министр пошел к мужику и сказал:

— Ты счастлив.

Царь хочет твою избушку купить.

Она десяти рублей не стоит, а царь тебе сто дает.

Мужик сказал:

— Нет, я избушку за сто рублей не продам.

Министр сказал:

— Ну так царь тебе двести дает.

Мужик сказал:

— Ни за двести, ни за тысячу не отдам.

Мой дед и отец в избушке этой жили и померли, и я в ней стар стал и умру, бог даст.

— Министр пошел к царю и сказал:

— Мужик упрям.

Ничего не берет.

Не давай же, царь, мужику ничего, а вели снести избушку даром.

Вот и все.

Царь сказал:

— Нет, я этого не хочу.

Тогда министр сказал:

— Как же быть?

Разве можно против дворца гнилой избушке стоять?

Всякий взглянет на дворец, скажет: «Хорош дворец, да избушка портит.

Видно, — скажет, — у царя денег не было избушку купить».

А царь сказал:

— Нет, кто взглянет на дворец, тот скажет: «Видно, у царя денег много было, что такой дворец сделал»;

а взглянет на избушку, скажет: «Видно, в царе этом и правда была».

Оставь избушку.

Один цар будував собі палац, і перед палацом зробив сад.

Але на самому в'їзді в сад стояла хатинка і жив бідний мужик.

Цар хотів цю хатинку знести, щоб вона сад не псувала, і послав свого міністра до бідного мужика, щоб купив хатинку.

Міністр пішов до чоловіка і сказав:

- Ти щасливий.

Цар хоче твою хатинку купити.

Вона десяти карбованців не вартує, а цар тобі сто дає.

Чоловік сказав:

— Ні, я хатинку за сто карбованців не продам.

Міністр сказав:

— Ну, так цар тобі двісті дає.

Чоловік сказав:

- Ні за двісті, ні за тисячу не віддам.

Мій дід і батько у хатці цій жили і померли, і я в ній старий став і помру, бог дасть.

- Міністр пішов до царя і сказав:

— Чоловік упертий.

Нічого не бере.

Не давай же, царю, мужику нічого, а вели знести хатинку задарма.

От і все.

Цар сказав:

- Ні, я цього не хочу.

Тоді міністр сказав:

- Як же бути?

Хіба можна проти палацу гнилій хатці стояти?

Кожен гляне на палац, скаже: «Гарний палац, та хатинка псує.

Видно, - скаже, - у царя грошей не було хатинку купити».

А цар сказав:

— Ні, хто гляне на палац, той скаже: «Мабуть, у царя грошей було багато, що такий палац зробив»;

а гляне на хатинку, скаже: «Мабуть, у царі цьому справді була».

Залиш хатинку.