Terezín - Silvio Rodríguez

Una pesadilla blanca

De chimeneas quemando sangre

Para hijos de Judea

Con rara estrella y rostro de hambre

En invierno y verano es igual:

Tras alambres no hay estación

Terezín de los niños jugar

Con la muerte comũn

Mientras pintaban un cielo azul

Mientras sońaban con corretear

Mientras creían aún en el mar

Y los llevaban a caminar para no regresar

Terezín, pelota rota

Sed de tardes ya increíbles

Saltaron locas las altas tapias

Y el amor, irreductible

Quedó colgado en alambradas de Terezín

Terezín, pelota rota

білий кошмар

З камінів горить кров

Для дітей Іудеї

З рідкісною зіркою і голодним обличчям

Взимку і влітку однаково:

За проводами немає станції

Терезін дитяча гра

Із загальною смертю

Як малювали блакитне небо

Поки вони мріяли побігати

Поки ще вірили в море

І гуляли їх, щоб не повертатися

Терезін, зламаний м'яч

Жадоба вже неймовірних післяобідів

Високі стіни шалено стрибали

І любов, незмінна

Його повісили на колючому дроті Терезина

Терезін, зламаний м'яч