Como Esperando Abril - Silvio Rodríguez

Mucho más

allá de mi ventana,

las nubes de la mañana

son

una flor

que le ha nacido a un tren.

Un reloj

se transforma en cangrejo

y la capa de un viejo

da

con una tempestad de comején.

Mucho más

allá de mi ventana

algodones jugaban

a ser un jardín

en espera de abril.

Luego entro los ojos

chorreando esa luz de infinito,

y es cuando necesito

un perro, un bastón, una mano, una fe.

Y tú pasas tocando

el frío con suave silencio

y, ciego, te sentencio

a que nombres todo lo que ahora no sé.

Mucho más

allá de mi ventana,

las nubes de la mañana

son

una flor

que le ha nacido a un tren.

Un reloj

se transforma en cangrejo

y la capa de un viejo

da

con una tempestad de comején.

Mucho más

allá de mi ventana

algodones jugaban

a ser un jardín

en espera de abril.

Mucho más

allá de mi ventana

mi esperanza jugaba

a una flor,

a un jardín,

como esperando abril

Набагато більше

за моїм вікном,

ранкові хмари

є

квітка

який був народжений потягом.

Годинник

перетворюється на краба

і шар стар

дає

з термітною бурею.

Набагато більше

за моїм вікном

бавовна грала

бути садом

чекаю квітня.

Потім я потрапляю в очі

капає це світло нескінченності,

і саме тоді мені потрібно

собака, тростина, рука, віра.

і ви проводите граючи

холод з тихою тишею

і, сліпий, я засуджую тобі

назвати все, чого я зараз не знаю.

Набагато більше

за моїм вікном,

ранкові хмари

є

квітка

який був народжений потягом.

Годинник

перетворюється на краба

і шар стар

дає

з термітною бурею.

Набагато більше

за моїм вікном

бавовна грала

бути садом

чекаю квітня.

Набагато більше

за моїм вікном

моя надія зіграла

до квітки,

до саду,

як чекати квітня