Historia de la Silla - Silvio Rodríguez

Letra de ''Historia de la silla''

En el borde del camino hay una silla

La rapia merodea aquel lugar

La casaca del amigo esta tendida

El amigo no se sienta a descansar

Sus zapatos de gastados son espejos

Que le queman la garganta con el sol

Y a travs de su cansancio pasa un viejo

Que le seca con la sombra el sudor

En la punta del amor viaja el amigo

En la punta ms aguda que hay que ver

Esa punta que lo mismo cava en tierra

Que en las ruinas, que en un rastro de mujer

Es por eso que es soldado y es amante

Es por eso que es madera y es metal

Es por eso que lo mismo siembra rosas

Que razones de bandera y arsenal

El que tenga una cancin tendr tormenta

El que tenga compaa, soledad

El que siga un buen camino tendr sillas

Peligrosas que lo inviten a parar

Pero vale la cancin buena tormenta

Y la compaa vale soledad

Siempre vale la agona de la prisa

Aunque se llene de sillas la verdad

Текст «Історія стільця».

На краю дороги стоїть крісло

Здобич нишпорить у цьому місці

У друга висить пальто

Друг не сідає відпочити

Його поношене взуття — дзеркало

Що сонцем йому горло обпікають

І крізь його втому проходить старий

Це висушує його піт тінями

На вершині кохання мандрує друг

У найгострішій точці є що подивитися

Та точка, що копає ж у землю

Що в руїнах, що в сліді жінки

Тому він солдат і він коханець

Тому це дерево, а це метал

Тому те ж саме сіє троянди

Які прапорові причини та арсенал

Хто має пісню, у того буде буря

Хто має компанію, той самотність

Хто йде добрим шляхом, той матиме стільці

Небезпечно, що вони запрошують вас зупинитися

Але пісня варта доброї бурі

А компанія варта самотності

Це завжди варте агонії поспіху

Хоча правда заповнена стільцями