Не помянет - SharOn

Я так долго искал, по пустынным пескам, среди леса и скал, среди шатких развалин,

Но тебя я нашёл, там где не ожидал, танцевала одна ты на поляне с цветами

Ты меня позвала, я так этого ждал и так, резко меня завлекли твои чары,

Но спустя пару лет, попускает дурман и прекрасная дева включает сучару

Как в кошмарном бреду, предвещая беду, в бесконечность бегу я босыми ногами

Просто вышибу дверь с цепи сорванный зверь, с лету вышибу дверь я своими рогами!

Под ногами земля

Под ногами песок

Под ногами стекло, и только небо над нами

Всё равно никогда

Никогда ни за что

Никогда и никто здесь тебя не помянет

Долгосрочный запой, притаился змеёй, незаметной змеёй и внезапно ужалил

Беспощадный «Бристоль», как Владимир-король, как великий король весь во власти

над нами

И весёлый кутёж, словно жизни чертёж, неопрятный чертёж, снова перед глазами,

А страна за окном превратилась в притон, будто карточный дом, разложилась слоями

Ты по-полной живёшь, с проститутками пьешь, на соседей орешь и флиртуешь с

кентами

Вновь фасуешь за грош (за грош), похер на молодёжь, ты магниты кладёшь,

где-то за гаражами

И твой каждый заезд превращает подъезд, лучезарный подъезд (блять),

в пещеру с солями,

А упряжку времён злобно шлепнет ремнём, смерть с блестящим копьем и нас

раздавит конями

Под ногами земля

Под ногами песок

Под ногами стекло, и только небо над нами

Всё равно никогда

Никогда ни за что

Никогда и никто здесь тебя не помянет

Под ногами земля

Под ногами песок

Под ногами стекло, и только небо над нами

Всё равно никогда

Никогда ни за что

Никогда и никто здесь тебя не помянет

Я так довго шукав, по пустельних пісках, серед лісу і скал, серед хитких руїн,

Але тебе я знайшов, там де не чекав, танцювала одна ти на поляни з квітами

Ти мене покликала, я так цього чекав і так, різко мене залучили твої чари,

Але через пару років, попускає дурман і прекрасна діва включає сучару

Як у кошмарному маренні, передвіщаючи лихо, в нескінченність біжу я босими ногами

Просто виб'ю двері з ланцюга зірваний звір, зльоту виб'ю двері я своїми рогами!

Під ногами земля

Під ногами пісок

Під ногами скло, і тільки небо над нами

Все одно ніколи

Ніколи ніза що

Ніколи і ніхто тут тебе не згадає

Довгостроковий запій, причаївся змією, непомітною змією і раптово вжалив

Нещадний «Брістоль», як Володимир-король, як великий король, весь у владі

над нами

І веселий кутеж, немов життя креслення, неохайний креслення, знову перед очима,

А країна за вікном перетворилася на притон, ніби картковий будинок, розклалася шарами

Ти по-повній живеш, з повією п'єш, на сусідів репетуєш і фліртуєш з

кентами

Знову фасуєш за грош (за грош), похер на молодь, ти магніти кладеш,

десь за гаражами

І твій кожен заїзд перетворює під'їзд, променистий під'їзд (блять),

в печеру з солями,

А упряжку часів злобно шльопне ременем, смерть з блискучим списом і нас

розчавить кіньми

Під ногами земля

Під ногами пісок

Під ногами скло, і тільки небо над нами

Все одно ніколи

Ніколи ніза що

Ніколи і ніхто тут тебе не згадає

Під ногами земля

Під ногами пісок

Під ногами скло, і тільки небо над нами

Все одно ніколи

Ніколи ніза що

Ніколи і ніхто тут тебе не згадає