Монолог - SharOn

Я просыпаюсь в полдвенадцатого в тёмной квартире

Чтоб попытаться встать с дивана где-то около двух

И засыпаю под рассвет, примерно где-то в четыре

С дурными мыслями, которые никак не уйдут:

О том, что хватит свое время понапрасну транжирить

И разорвать, пока не поздно, этот замкнутый круг,

Но в безответственность свою так лень вносить коррективы

И новый день я с удовольствием опять проебу

На бесшабашные ставки на футбол или теннис

Или на свежевышедший от HBO сериал

На сорокинские байки про жестокость и мерзость

Смогу прислушаться к БГ и наебениться в кал

И так легко непринужденно въебывать полимеры

В неубедительную ересь на youtube втыкать

И до каких-то важных дел мне, если честно, нет дела

Уж если мне это занятие ну тупо не в кайф

Пусть труден поиск мотивации и адреналина

Когда критично ненормированный жизни режим

Прокрастинации подверженная моя половина

Предложит мне передвинуть или вообще отложить

Дела, которые решив подарят в бабках стабильность,

Но эта чертова стабильность мне не слишком нужна

Покуда бьется мое сердце и не остановилось

Все мое творчество — импульс, осталось лишь подождать

Когда наступит подходящий момент

Когда во мне опять умрет интроверт

В моей понурой и дурной голове

Все мои мысли устремятся наверх

И вот тогда я напишу очередной монолог

О том, что сделал, и том, что не смог

Предельно честно и душой не кривя

Чтоб в этой песне ты увидел меня

(Не увидишь себя)

Чтоб ощутить потоки счастья или искренней радости

Мне не нужен мерседес и депутатский мандат

И делать вид, что я не тот, кем не являюсь в реальности

Ради прихоти пизды не буду я никогда

И все твои желания пущу беспечно по ветру

Ведь государство тут за всех расставит приоритет

Среди дешевых декораций красно-белого цвета

На категории комфорта только собственных тел

Быть может, через пару лет меня конкретно подкинет

И я решу покинуть этот утомительный путь

Уснуть в петле, или отважно совершить харакири

Или же менее эпичным будет этот ребут

Как долгожданное чудо, возникнет из ниоткуда

Синий экран — и там фатальная ошибка ядра,

Но я забью на то, что будет, встречу новое утро

Скручу косяк и запишу пару заметок в тетрадь

Когда наступит подходящий момент

Когда во мне опять умрет интроверт

В моей понурой и дурной голове

Все мои мысли устремятся наверх

И вот тогда я напишу очередной монолог

О том, что сделал, и том, что не смог

Предельно честно и душой не кривя

Чтоб в этой песне ты увидел меня

(Не увидишь себя)

Я прокидаюся у півдваднадцятій у темній квартирі

Щоб спробувати встати з дивану десь близько двох

І засинаю на світанку, приблизно десь у чотири

З поганими думками, які ніяк не підуть:

Про те, що вистачить свого часу даремно транжирити

І розірвати, поки не пізно, це замкнене коло,

Але в безвідповідальність свою так ліньки вносити корективи

І новий день я із задоволенням знову проебу

На безшабашні ставки на футбол або теніс

Або на свіжий від HBO серіал

На сорокинські байки про жорстокість і мерзотність

Зможу прислухатися до БГ і знадобитися в кал

І так легко легко в'їбувати полімери

В непереконливу брехню на youtube встромляти

І до якихось важливих справ мені, якщо чесно, немає справи

Вже якщо мені це заняття ну тупо не в кайф

Нехай важкий пошук мотивації та адреналіну

Коли критично ненормований життя режим

Прокрастинації схильна до моєї половини

Запропонує мені пересунути чи взагалі відкласти

Справи, які вирішили подарують у бабках стабільність,

Але ця чортова стабільність мені не надто потрібна

Поки б'ється моє серце і не зупинилося

Вся моя творчість — імпульс, залишилося лише зачекати

Коли настане слушний момент

Коли у мене знову помре інтроверт

У моїй похмурій і поганій голові

Усі мої думки кинуться нагору

І ось тоді я напишу черговий монолог

Про те, що зробив, і те, що не зміг

Дуже чесно і душею не кривя

Щоб у цій пісні ти побачив мене

(Не побачиш себе)

Щоб відчути потоки щастя чи щиру радість

Мені не потрібен мерседес і депутатський мандат

І вдавати, що я не той, ким не є в реальності

Заради забаганки пізді не буду я ніколи.

І всі твої бажання пущу безтурботно за вітром

Адже держава тут за всіх розставить пріоритет

Серед дешевих декорацій червоно-білого кольору

На категорії комфорту тільки власних тіл

Можливо, через кілька років мене безпосередньо підкине

І я вирішу покинути цей стомлюючий шлях

Заснути в петлі, або відважно зробити харакірі

Або менш епічним буде цей ребут

Як довгоочікуване диво, виникне з ні звідки

Синій екран і там фатальна помилка ядра,

Але я заб'ю на то, що буде, зустріч нового ранку

Скручу одвірок і запишу пару нотаток у зошит

Коли настане слушний момент

Коли у мене знову помре інтроверт

У моїй похмурій і поганій голові

Усі мої думки кинуться нагору

І ось тоді я напишу черговий монолог

Про те, що зробив, і те, що не зміг

Дуже чесно і душею не кривя

Щоб у цій пісні ти побачив мене

(Не побачиш себе)