Мальчик В Ракете Из Стульев - ШАРЫ

Ты строил в детстве из стульев ракету

И в ней бороздил космоса океан,

Искал признаки жизни на разных планетах,

Брал в плен удивительных инопланетян.

Три тысячи раз спасал землю от гибели,

Везде тебе слава, признание, почет,

Но детство закончилось, мечты все рассыпались,

И космос сменил холодный расчет.

Неужто тот мальчик в ракете из стульев

Тогда был бы рад стать продавцом-консультантом?

Ты убил в себе сказку, ты убил в себе детство,

Ты убил в себе космонавта.

Не увидеть тебе из космоса

Восход солнца над этой планетой

И не стать одним целым со звездами,

Не разгадать их секретов.

Ты гнешь спину, продавая людям

Машинки для нарезки хлеба.

Поздней ночью тебя не разбудит

Яркий свет звездного неба.

Ти будував у дитинстві зі стільців ракету

І в ній борознив космосу океан,

Шукав ознаки життя на різних планетах,

Брав у полон дивовижних інопланетян.

Три тисячі разів рятував землю від загибелі,

Скрізь тобі слава, визнання, шана,

Але дитинство закінчилося, мрії все розсипалися,

І космос змінив холодний розрахунок.

Невже той хлопчик у ракеті зі стільців

Тоді був би радий стати продавцем-консультантом?

Ти вбив у собі казку, ти вбив у собі дитинство,

Ти вбив у собі космонавта.

Не побачити тобі із космосу

Схід сонця над цією планетою

І не стати одним цілим із зірками,

Не розгадати їхніх секретів.

Ти гнеш спину, продаючи людям

Машинки для нарізування хліба.

Пізньої ночі тебе не розбудить

Яскраве світло зоряне небо.