Утес - Северные врата

На утёс старинный и могучий

Я зашёл весь в думах о былом

И увидел с этой чёрной кручи

Родину в пожаре вековом

С этой кручи я бы смог, казалось

Широко обнять леса, поля

В этом мире у меня осталось

Из родных лишь ты, сыра земля

Век отвека горе умножая

Враг терзает родину мою

И теперь у горестного края

Русского терпения стою

Вдаль смотрю, над Русью месяц светит

Грозно, как ордынский меч кривой

Вижу: грянет завтра на рассвете

Битва с чужеземною ордою

На утес старовинний і могутній

Я зайшов весь у думках про колишнього

І побачив з цієї чорної кручі

Батьківщину в пожежі віковій

З цієї кручі я би зміг, здавалося

Широко обійняти ліси, поля

У цьому світі у мене залишилося

З рідних лише ти, сира земля

Вік одвіку горе помножуючи

Ворог мучить батьківщину мою

І тепер у гірського краю

Російського терпіння стою

Вдалину дивлюся, над Руссю місяць світить

Грізно, як ординський меч кривий

Бачу: гримне завтра на світанку

Битва з чужоземною ордою