Сокол - Северные врата

Сокол по небу летит

Видит птицу издалека

Крови свежей глоток

Жтву полнит всегда

Бьёт без промаха он С неба падая, как стрела,

Но рождается он птенцом

Закаляют его ветра

Крылья быстрые, острый клюв

В схватке равных ему ент

Потому одинок всегда

Жизнь его — ожидание

Кто-то ищет покой

Проживая лета

В мире — Правь для него

Мудрость — в долгих веках

Птице вольной небо — дом

Правда — в ясной синеве

Пролетает жизнь как сон

Обретаешь покой в боьлбе

Сокіл по небу летить

Бачить птаха здалеку

Крові свіжої ковток

Жниво повнить завжди

Б'є без промаху він З неба падаючи, як стріла,

Але народжується він пташеням

Гартують його вітри

Крила швидкі, гостра дзьоб

У сутичці рівних йому ент

Тому самотній завжди

Життя його — очікування

Хтось шукає спокою

Проживаючи літа

У світі — Прав для нього

Мудрість - в довгих століттях

Птаху вільне небо — будинок

Правда—в ясній синяві

Пролітає життя як сон

Знаходить спокій у боьлбі