Чернород - Северные врата

Жарким летним пламенем, да над яром утренним

Ой полыхала заря, выходите родичи

Да на жатву раннюю, ой в золотые поля

По реке широкой, уплывал далёко

пеленою белой туман, а с холмов высоких

Проходящий странник, край чудесный увидал

Говорил отец: «Берегись мой сын чужака

Хлебом не корми коль не знает он тяжкого труда

Береги свой край от лукавого, корни пустит он Да на твоей земле, приготовь ему на обед булат

Чернорода прочь гони»

Лёгкий ветер всколыхнул

Ржи колосья стройные, ворон крикнул вдалике

Встрепенулся конь мой, словно вдруг почуял

Чужака на русской земле

По реке широкой, уплывал далёко

Пеленою белой туман, на холмах высоких

Проходящий странник погрузился в вечный сон.

Спекотним літнім полум'ям, та над яром ранковим

Ой палахала зоря, виходьте родичі

Так на жнива ранню, ой в золоті поля

По річці широкої, відпливав далеко

пеленою білої туман, а с горбів високих

Проходить мандрівник, край чудовий побачив

Батько казав: «Бережись мій син чужинця

Хлібом не корми якщо знає він тяжкої праці

Бережи свій край від лукавого, коріння пустить він на твоєї землі, приготуй йому на обід булат

Чорнород геть гони»

Легкий вітер сколихнув

Іржі колоски стрункі, ворон крикнув вдалині

Стрепенувся кінь мій, наче раптом почув

Чужака на російській землі

По річці широкої, відпливав далеко

Пеленою білої туман, на пагорбах високих

Мандрівник, що минає, поринув у вічний сон.