Угрюм река - Северные врата

Разлилась рекой широкой

По родной земле печаль

Слезы льют о сыновьях,

Что в земле сырой лежат.

Кружит ворон, кровью пьяный

Видел он лихую брань

Видел он, как меч булатный

Сокрушал чужую рать.

Ой же ветер, вознеси до неба

Матерей тот горький плач

Пусть услышит зов Кручина

И уймет тоску-печаль.

Выбрал воин волчью долю

Смерть за жизнь других принять

Если Тризну чтил он свято

Розлилася річкою широкою

По рідній землі сум

Сльози ллють про сини,

Що в землі сирій лежать.

Кружить ворон, кров'ю п'яний

Бачив він лиху лайку

Бачив він, як меч булатний

Скрушував чужу рать.

Ой же вітер, піднеси до неба

Матерею той гіркий плач

Нехай почує поклик Кручина

І забере тугу-сум.

Вибрав воїн вовчу частку

Смерть за життя інших прийняти

Якщо Тризну шанував він свято