Руна речь - Северные врата

В небо ясное да птицей вольною

Над родной землей да песня пусть летит

Да в сердцах людских пусть разбудит честь

И поднимет люд с колен своих

Родич вдруг поймет что рожден на свет

Править на своей земле

И роднее нет у него людей

Кроме тех что живут на ней рядом с ним

Край великий вновь да поднимется

И отцов своих стяги разовьет

И придет покой коли песнь

Моя до сердец людских дойдет

У небо ясне та птахом вільною

Над рідною землею та пісня нехай летить

Так в серцях людських нехай розбудить честь

І підніме люд з колін своїх

Родич раптом зрозуміє, що народжений на світ

Правити на своєї землі

І рідніше немає у його людей

Крім тих що живуть на ній поруч з ним

Край великий знову і підніметься

І батьків своїх прапори розвине

І прийде спокій коли пісня

Моя до сердець людських дійде