Canzone Di Priamo - Sergio Cammariere, D.I.M.I.

Uno di noi si chiamava Priamo

Uno che già conosceva il mare

Conosceva le isole

I gabbiani e le scogliere

Sognava un giorno di partire

E lo presero le navi

Col vento caldo all’imbrunire

Salutavano l’Oriente

Gli avori e le comete

Si riparavano nei porti

E conoscevano la gente

Tanta gente e ancora gente

E tu li rivedrai…

Negli occhi suoi rivedrai quel vento

Vento che parla di un altro mare

Poche ombre nel mattino

Su una terra sconosciuta

Dove il sole ti accarezza

E gentile è la natura

E vide laghi e poi montagne e fiumi da inseguire

Che parlavano di un tempo che era da venire

Di un solo Dio che univa i cuori in tutto l’universo

Amore senza fine e senza tempo

Forse anche tu sei quel marinaio

Su questo oceano di giorni ed ore

Ma se ascolterai il tuo cuore

E la voce di quel vento

Ti dirà senza parole

Di un amore senza tempo

E sulla strada troverai segnali da seguire

Una leggenda antica che ti dice di partire

Verso quel sogno che da qui è soltanto un abbagliare

Di luci ora sepolte sul fondale

Одного з нас звали Пріам

Той, хто вже знав море

Він знав острови

Чайки і скелі

Одного разу він мріяв піти

І кораблі взяли це

З теплим вітром у сутінках

Вони вітали Схід

Слонові кістки і комети

Вони сховалися в портах

І вони знали людей

Багато людей і більше людей

І ти знову їх побачиш...

В його очах ти знову побачиш той вітер

Вітер, який говорить про інше море

Вранці трохи тіней

На невідомій землі

Де сонце пестить тебе

А добра природа

І він побачив озера, а потім гори і річки, за якими гнатися

Це говорило про час, який мав настати

Про одного Бога, який об’єднав серця всього всесвіту

Любов без кінця і без часу

Можливо, ви теж той моряк

У цьому океані днів і годин

Але якщо прислухатися до свого серця

І голос того вітру

Він скаже вам без слів

Про безчасне кохання

А по дорозі ви знайдете знаки, за якими слід йти

Давня легенда, яка говорить вам піти

До тієї мрії, що звідси тільки сліпуче

Вогнів, які зараз закопані на дні