Лапуся - Сергей Михалков

Я не знаю, как мне быть

Начал старшим я грубить.

Скажет папа:

- Дверь открыта!

Притвори ее, герой!

Я ему в ответ сердито

Отвечаю:

- Сам закрой!

За обедом скажет мама:

- Хлеб, лапуся, передай!

Я в ответ шепчу упрямо:

- Не могу.

Сама подай!

Очень бабушку люблю,

Всё равно - и ей грублю.

Очень деда обожаю,

Но и деду возражаю...

Я не знаю, как мне быть

Начал старшим я грубить.

А они ко мне:

- Голубчик,

Ешь скорее!

Стынет супчик!..

А они ко мне:

- Сыночек,

Положить ещё кусочек?

А они ко мне:

- Внучок,

Ляг, лапуся, на бочок!..

Я такое обращенье

Ненавижу, не терплю,

Я киплю от возмущенья

И поэтому грублю.

Я не знаю, как мне быть

Начал старшим я грубить.

До того я распустился,

Что грублю я всем вокруг.

Говорят, от рук отбился.

От каких, скажите, рук?!

Я не знаю, як мені бути

Почав я старшим грубити.

Скаже тато:

- Двері відкриті!

Прикинь її, герой!

Я йому у відповідь сердито

Відповідаю:

- Сам закрий!

За обідом скаже мама:

- Хліб, лапуся, передай!

Я у відповідь шепочу вперто:

- Не можу.

Сама подай!

Дуже бабусю люблю,

Все одно – і їй грублю.

Дуже діда обожнюю,

Але й дідові заперечую...

Я не знаю, як мені бути

Почав я старшим грубити.

А вони до мене:

- Голубчик,

Їж швидше!

Стигне супчик!..

А вони до мене:

- Синочок,

Покласти ще шматочок?

А вони до мене:

- Внучку,

Ляж, лапуся, на бочок!

Я таке звернення

Ненавиджу, не терплю,

Я киплю від обурення

І тому грублю.

Я не знаю, як мені бути

Почав я старшим грубити.

До того я розпустився,

Що грублю я всім довкола.

Говорять, від рук відбився.

Від яких, скажіть, рук?