КРИК - Сергей Лазарев

Мы не сможем остаться и не сможем простить.

В нашем сломанном мире ничего не спасти.

Отпустить, не любить.

Но как сердцу все забыть?

Ложь твоя, как в бездну шаг.

Слез моих не увидишь ты.

Но эхом из пустоты.

Мой крик!

Мой крик!

Е-е…

Мой крик!

Е-е...

Много разных историй, всю правду откроют.

Но какой же ценою, если нас больше нет?

Отпустить, не любить.

И как сердцу все забыть?

Дождь внутри, услышишь ты.

Мой крик!

Мой крик!

Е-е…

Нет любви, лишь одна тоска.

В сердце боль, правда у виска.

Слезы снова в глазах на миг.

И остается со мной!

Мой крик!

Е-е Мой крик!

Е-е…

Ми не зможемо залишитись і не зможемо пробачити.

У нашому зламаному світі нічого не врятувати.

Відпустити, не любити.

Але як серцю все забути?

Брехня твоя, як у прірву крок.

Сліз моїх ти не побачиш.

Але луною з порожнечі.

Мій крик!

Мій крик!

Е-е…

Мій крик!

Е-е...

Багато різних історій всю правду відкриють.

Але якою ціною, якщо нас більше немає?

Відпустити, не любити.

І як серцю все забути?

Дощ усередині, ти почуєш.

Мій крик!

Мій крик!

Е-е…

Немає кохання, лише одна туга.

У серці біль, щоправда, у скроні.

Сльози знову в очах на мить.

І лишається зі мною!

Мій крик!

Е-е Мій крик!

Е-е…