Шёпотом - Сергей Лазарев

Мы с тобой шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что друг друга забудем.

Шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что мы разные люди.

Кофе, алкоголь не стирает боль -

Только ароматы твоих духов.

Если бы могла говорить любовь -

Прозвучал бы шепот довольных слов.

В этой тишине исчезает суть;

Это ты молчишь или я кричу;

Это ты во мне или это ртуть?

Только прошептать тебе так хочу:

Мы с тобой шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что друг друга забудем.

Шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что мы разные люди.

Мысли рассыпаются, как песок.

Стрелки на часах разделяют нас.

Тишина спасает от лишних слов,

Но цена спасения льётся из глаз.

Шепот твоих губ не вернуть назад;

Если так, то тактами запишу!

Это ты во мне или это яд;

Или это я тебя так прошу:

Мы с тобой шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что друг друга забудем.

Шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что мы разные люди.

Разные, разные, разные люди!

Разные!

Мы с тобой шепотом, шепотом

Спрашивали: "Что потом? Что потом будет?"

Шепотом, шепотом не хочу кричать

О том, что мы разные люди.

Ми з тобою пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що одне одного забудемо.

Пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що ми є різними людьми.

Кава, алкоголь не стирає біль

Тільки пахощі твоїх парфумів.

Якби могло говорити кохання -

Пролунав би шепіт задоволених слів.

У цій тиші зникає суть;

Це ти мовчиш чи я кричу;

Це ти в мені чи ртуть?

Тільки прошепотіти тобі так хочу:

Ми з тобою пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що одне одного забудемо.

Пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що ми є різними людьми.

Думки розсипаються, мов пісок.

Стрілки на годиннику розділяють нас.

Тиша рятує від зайвих слів,

Але ціна порятунку ллється з очей.

Шепіт твоїх губ не повернути назад;

Якщо так, то запишу тактами!

Це ти в мені або це отрута;

Або це я тебе так прошу:

Ми з тобою пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що одне одного забудемо.

Пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що ми є різними людьми.

Різні, різні, різні люди!

Різні!

Ми з тобою пошепки, пошепки

Запитували: "Що потім? Що потім буде?"

Пошепки, пошепки не хочу кричати

Про те, що ми є різними людьми.