Сдавайся - Сергей Лазарев

Когда обиды сойдут на нет,

Когда ты будешь готова гореть в огне,

Когда ты будешь готова простить меня,

Впустить меня в свой рассвет.

Когда желания одержат верх,

Когда от жажды остаться с тобой навек

Я перестану бояться, что гнев небес

Скажет мне "Это конец!"

Сдавайся!

В твоей войне ничья, и я прошу - возвращайся.

Сдавайся!

В моей пустыне ты мираж, но не исчезай.

Я не верил, что без любви душа, как без воды, высыхает.

Я больше тебе не враг.

Сдавайся!

На расстоянии двух шагов,

Когда я буду коснуться тебя готов

Дай слово, что не появится пропасть и

Любовь удастся спасти.

Когда захлопнется твой капкан,

Когда я буду готов умереть от ран,

Дай слово, что перестанешь казнить меня,

Стала жестокой игра.

Сдавайся!

В твоей войне ничья, и я прошу - возвращайся.

Сдавайся!

В моей пустыне ты мираж, но не исчезай.

Я не верил, что без любви душа, как без воды, высыхает.

Я больше тебе не враг.

Сдавайся!

Я больше тебе не враг!

Сдавайся!

В твоей войне ничья, и я прошу - возвращайся.

Сдавайся!

В моей пустыне ты мираж, но не исчезай.

Я не верил, что без любви душа, как без воды, высыхает.

Я больше тебе не враг...

Сдавайся!

В твоей войне ничья, и я прошу - возвращайся.

Сдавайся!

В моей пустыне ты мираж, но не исчезай.

Я не верил, что без любви душа, как без воды, высыхает.

Я больше тебе не враг.

Сдавайся!

Коли образи зійдуть нанівець,

Коли ти будеш готова горіти у вогні,

Коли ти готова вибачити мене,

Впустити мене у свій світанок.

Коли бажання отримають гору,

Коли від спраги залишитися з тобою навіки

Я перестану боятися, що гнів небес

Скаже мені "Це кінець!"

Здавайся!

У твоїй війні нічия, і я прошу – повертайся.

Здавайся!

У моїй пустелі ти міраж, але не зникай.

Я не вірив, що без любові душа, як без води, висихає.

Я більше не ворог.

Здавайся!

На відстані двох кроків,

Коли я торкнуся тебе готовий

Дай слово, що не з'явиться прірва і

Кохання вдасться врятувати.

Коли закриється твій капкан,

Коли я готовий померти від ран,

Дай слово, що перестанеш стратити мене,

Стала жорстокою гра.

Здавайся!

У твоїй війні нічия, і я прошу – повертайся.

Здавайся!

У моїй пустелі ти міраж, але не зникай.

Я не вірив, що без любові душа, як без води, висихає.

Я більше не ворог.

Здавайся!

Я більше не ворог!

Здавайся!

У твоїй війні нічия, і я прошу – повертайся.

Здавайся!

У моїй пустелі ти міраж, але не зникай.

Я не вірив, що без любові душа, як без води, висихає.

Я більше тобі не ворог...

Здавайся!

У твоїй війні нічия, і я прошу – повертайся.

Здавайся!

У моїй пустелі ти міраж, але не зникай.

Я не вірив, що без любові душа, як без води, висихає.

Я більше не ворог.

Здавайся!