Не грусти - Сергей Куренков

Я, превратившись в белое облако

Прилечу к тебе, приплыву

Сердце тихонько, души моей колокол

Зазвучит наяву.

Тихо шепну я судьбе — разлучнице

Подожди, не спеши.

Верю, что всё, всё у нас получится

Всё ещё впереди.

Не грусти, дверь открой я войду судьбой

Прости, что раньше я был не твой,

Прости, что раньше я жил как спал,

Прости, что я тебя не знал.

Я, обратившись белою птицею

Прилечу к тебе, приплыву

Разными песнями, разными лицами

Я тебя захочу.

Тихо шепну: Не хочу я мучиться,

Не хочу жить мечтой.

Знаю я всё, всё у нас получится

На сегодня я твой.

Не грусти, дверь открой я войду судьбой

Прости, что раньше я был не твой,

Прости, что раньше я жил как спал,

Прости, что я тебя не знал.

Не грусти, дверь открой я войду судьбой

Прости, что раньше я был не твой,

Прости, что раньше я жил как спал,

Прости, что я тебя не знал.

Прости, что я тебя не знал.

Прости, что я тебя не знал.

Я, перетворившись на білу хмару

Прилячу до тебе, припливу

Серце тихенько, душі моїй дзвін

Зазвучить наяву.

Тихо шепну я долі — розлучниці

Почекай, не поспішай.

Вірю, що все, все в нас вийде

Все ще попереду.

Не смутись, двері відчини я увійду долею

Вибач, що раніше я був не твій,

Пробач, що раніше я жив як спав,

Вибач, що я тебе не знав.

Я, звернувшись білим птахом

Прилячу до тебе, припливу

Різними піснями, різними особами

Я тебе захочу.

Тихо шепну: Не хочу я мучитися,

Не хочу жити мрією.

Знаю я все, все у нас вийде

На сьогодні я твій.

Не смутись, двері відчини я увійду долею

Вибач, що раніше я був не твій,

Пробач, що раніше я жив як спав,

Вибач, що я тебе не знав.

Не смутись, двері відчини я увійду долею

Вибач, що раніше я був не твій,

Пробач, що раніше я жив як спав,

Вибач, що я тебе не знав.

Вибач, що я тебе не знав.

Вибач, що я тебе не знав.