Обожаю - Сергей Куренков

Я тебя украду у лета, на глазах украду у народа,

Без билета и до рассвета и так на долгие на долгие годы.

Я тебя украду у ветра и пусть гоняет он людей и тучи.

Убежим с тобой незаметно, а он пусть думает, что он могучий.

Припев:

Заглянув в твои глаза озерные, потеряю я покой, потеряю,

А у счастья тоже слезы соленые, а ты не плачь, ведь я тебя

У гитары украл я звуки, то ли плачет кто-то, то ли смеется

И пусть не будет хандры и скуки, и пусть с утра она счастливой проснется.

И пусть с утра голубое небо, и пусть с утра ей почему-то поется,

Ведь убежали мы незаметно и даже солнце нам сейчас улыбнется.

А убежали мы незаметно и даже солнце нам сейчас улыбнется.

Припев:

Заглянув в твои глаза озерные, потеряю я покой, потеряю,

А у счастья тоже слезы соленые, а ты не плачь, ведь я тебя обожаю.

Заглянув в твои глаза озерные, потеряю я покой, потеряю,

А у счастья тоже слезы соленые, а ты не плачь, ведь я тебя обожаю.

А у счастья тоже слезы соленые, а ты не плачь, ведь я тебя обожаю.

Я тебе краду у літа, на очах краду у народу,

Без квитка і до світанку і так на довгі на довгі роки.

Я тебе вкраду біля вітру і нехай ганяє він людей і хмари.

Втечемо з тобою непомітно, а він нехай думає, що він могутній.

Приспів:

Заглянувши в твої очі озерні, втрачу я спокій, втрачу,

А у щастя теж сльози солоні, а ти не плач, адже я тебе

У гітари вкрав я звуки, то ли плаче хтось, то ли сміється

І нехай не буде хандри і нудьги, і нехай з ранку вона щасливою прокинеться.

І нехай з ранку блакитне небо, і нехай з ранку їй чомусь співається,

Адже втекли ми непомітно і навіть сонце нам зараз усміхнеться.

А втекли ми непомітно і навіть сонце нам зараз усміхнеться.

Приспів:

Заглянувши в твої очі озерні, втрачу я спокій, втрачу,

А у щастя теж сльози солоні, а ти не плач, адже я тебе обожнюю.

Заглянувши в твої очі озерні, втрачу я спокій, втрачу,

А у щастя теж сльози солоні, а ти не плач, адже я тебе обожнюю.

А у щастя теж сльози солоні, а ти не плач, адже я тебе обожнюю.