Gloria Victis - Sciana

Тысячагоддзямі, паўзмрокам,

Нітуючы часы і лёсы,

Вядзе нас памяць ад вытокаў,

Ад першых промняў у нябёсах.

Вядзе нас па шляхах бясконцых

Змагання за спадзеў і веру

У ненаканаванасць лёсу.

У непрадвызначанасць сьвету.

Вядзе нас па сьлядах паразаў,

Якія сёння – перамогі.

Гісторыя занатавала

Імёны лепшыя – крывёю.

Слава пераможаным

І не зведаўшым патолі,

Слава пераможаным,

Слава вечнай празе волі.

Рунелі душы не першы,

Ды крыўдна, што апошні раз.

Ніколі не шукалі смерці,

Заўжды яна знаходзіць нас.

Шлях ад Сібіры да Курапатаў,

Шлях здзеку і разбітых мар.

Не дараваць ніколі катам,

Ніколі не забыць ахвяр.

І покуль памятаем – людзі.

Адзінага не адабраць.

І покуль памятаем, будзем

Вучыцца жыць ды паміраць.

Слава пераможаным

І не зведаўшым патолі,

Слава пераможаным,

Слава вечнай празе волі.

Тисячоліттями сутінки,

Захопливі часи і долі,

Нас веде пам'ять від витоків,

Від перших променів на небі.

Веде нас стежками нескінченними

Боротьба за надію і віру

У непередбачуваності долі.

У невизначеності світу.

Веде нас слідами поразок,

Які сьогодні перемоги.

Історія занотувала

Найкращі імена - кров.

Слава переможеним

І не переживши

Слава переможеним

Слава вічній волі.

Руни душ не перші

Шкода, що востаннє.

ніколи не шукав смерті

Вона завжди нас знаходить.

Шлях із Сибіру до Куропатів,

Шлях знущань і розбитих мрій.

Ніколи не пробачте котів,

Ніколи не забувати про жертв.

А поки ми пам'ятаємо - люди.

Єдиного не можна забрати.

І поки ми пам’ятатимемо, будемо

Навчіться жити і померти.

Слава переможеним

І не переживши

Слава переможеним

Слава вічній волі.