Sigfrid Trilogie - Schandmaul

Ein Knabe stand am Waldesrand

Vorbei an ihm die Heeresscharen

In der Sonne blinken grell

Die Schwerter, Panzer und Fanfaren

Groß die Augen, auf der Mund

Zum Hals vor Sehnsucht schlägt das Herz

«Wann nur, wann kommt meine Stund?»

Denkt er bei sich in tiefem Schmerz

Er zieht hinaus, geht eigene Wege

Pilgert in die große Stadt

Der Schmied sein Ziel: «Bau mir ein Schwert

Von dem die Welt zu reden hat!»

«Wovon denn, Knabe, willst du es zahlen?»

Fragt der Schmied und schaut ihn an

«So lass mich deine Kunst erlernen

Dass ich es mir selber schmieden kann.»

Der Hammer saust nieder und der Amboss erbebt

Die Funken fliegen und aus der Asche erhebt

Sich wie Phönix eine Heldengestalt

Harrt aus, von dem Jüngling hört ihr schon bald

In tiefes schwarz der gang getaucht

Kaum atmen konnte ich noch.

blind vorwärts

Und dann spürte ich ihn doch

Ein rotes glühen, ein lauter schrei

Er flammen nach mir warf

Ich führte die klinge, schlug und traf!

Das Untier stöhnte

Brach zusammen

Schwarzes Drachenblut mich

Netzte und in mir die macht freisetzte!

Ich traf erneut und sah er starb

So trug ich Kunde in das Land und war

Fortan denn wohl bekannt.

Der Drachentöter er genannt!

Als Drachentöter er bekannt!

So zieht er durch das ganze Land

Der Drachentöter er genannt!

Seht ihn euch an, so strahlend schön

Von kraft gestählt

Als Drachentöter er bekannt!

Er sitzt hoch zu ross

Von Todesmut und Wut beseelt

Gekränkter Stolz, das Ränkenspiel

Der große Krieger ist am Ziel

Den Helden morden, so der Plan

— der wurd' erdacht im Wahn!

Doch hindert Unverwundbarkeit

Und nur mit List und mit der Zeit

Hat er vom Lindenblatt erfahren

— das auf die Schulter kam

Des Kriegers Stoß

Des Helden Untergang!

Der Drachentöter stirbt allein…

Des Kriegers Frevel ist des Helden Pein!

Und doch wird er unsterblich sein…

Der Krieger lud den Helden ein

Zu einer Jagd im Wald zu Zwein

Es sollte wohl ein Unfall sein

Gesticktes Kreuz markiert das Leid

An einer Quelle ließ der Durst

Den Helden wehrlos niederknien

Als dann der Krieger warf den Speer

Da gab es kein Entfliehen!

Des Kriegers Stoß

Des Helden Untergang!

Der Drachentöter stirbt allein…

Des Kriegers Frevel ist des Helden Pein!

Und doch wird er unsterblich sein…

Der Held ist prunkvoll aufgebahrt

Man gibt ihm das Geleit

Der Mörder naht, die Wunde bricht

Der Richter wird die Zeit…

Des Kriegers Stoß

Des Helden Untergang!

Der Drachentöter stirbt allein…

Des Kriegers Frevel ist des Helden Pein!

Und doch wird er unsterblich sein…

На узліссі стояв хлопчик

Повз нього господарі

Яскраво блимає на сонці

Мечі, обладунки та фанфари

Великі очі, відкритий рот

Серце б’ється в тузі

«Коли настане моя година?»

Він думає про себе в глибокому болю

Він виїжджає, йде своєю дорогою

Паломництво до великого міста

Мета коваля: «Побудуй мені меч

Про це світ має говорити!»

— За що, хлопче, хочеш заплатити?

— питає коваль і дивиться на нього

«Так дозвольте мені навчитися вашому мистецтву

Щоб я сам зміг це підробити».

Молот падає, а ковадло тремтить

Іскри летять і встають із попелу

Як героїчна постать фенікса

Почекай, скоро почуєшся від юнака

Коридор потопає в глибокому чорному

Я ледве міг дихати.

наосліп вперед

І тоді я відчув його

Червоне сяйво, гучний крик

Він кинув у мене полум’я

Я орудував лезом, вдарив і вдарив!

Звір застогнав

Згорнуто

Мене кров чорний дракон

Змочила і випустила в мені силу!

Я знову вдарив і побачив, як він помирає

Тож я переніс повідомлення в країну і був

Відтоді добре відомий.

Вбивця драконів, якого він назвав!

Відомий як Вбивця драконів!

Тому він подорожує по всій країні

Вбивця драконів, якого він назвав!

Подивіться на нього, такий сяючий прекрасний

Сталевий силою

Відомий як Вбивця драконів!

Він високо сидить на коні

Натхнений смертельною мужністю і гнівом

Поранена гордість, інтрига

Великий воїн біля мети

Вбити героя, такий план

— Це було задумано в божевіллі!

Але запобігає невразливості

І тільки з хитрістю і з часом

Чи дізнався він про липовий лист

— це злетіло на плече

Удар воїна

Падіння героя!

Вбивця драконів помирає сам...

Святотатство воїна — мука героя!

І все ж він буде безсмертним...

Воїн запросив героя

На полювання в лісі на двох

Це мав бути нещасний випадок

Вишитий хрестик позначає страждання

Спрага залишилася біля джерела

Станьте на коліна героя беззахисним

Тоді воїн кинув спис

Втечі не було!

Удар воїна

Падіння героя!

Вбивця драконів помирає сам...

Святотатство воїна — мука героя!

І все ж він буде безсмертним...

Герой розкішно викладений

Його супроводжують

Підходить вбивця, рана розривається

Суддя визначить час...

Удар воїна

Падіння героя!

Вбивця драконів помирає сам...

Святотатство воїна — мука героя!

І все ж він буде безсмертним...