Der Tropfen - Schandmaul

Was gäb' ich nicht alles

Um einmal zu sein

Der schillernde Tropfen, der leuchtet

Und vom Rande des kristallenen Glases voll Wein

Deine zarten Lippen befeuchtet

Sodann langsam —

Dem Tautropf am Grashalme gleich —

Dein liebliches Kinn überwindet

Deinem Hals hinab, welcher so unendlich weich

Und ein schönes Ende findet

Ich bin Dein Schatten an der Wand

Deine Fußspur im Sand!

Der Wind, der einen Hauch von Dir

Um die Welt trägt

Und jedem nur von Dir erzählt!

Was gäbe ich nicht alles

Um einmal zu sein

Der Tropfen, der vom Wind getragen

Vom Himmel herab — so unendlich rein —

Dich genau trifft am seidenen Kragen

Sodann langsam —

Mit jedem Schritt deinerseits —

Sich die Anmut des Rückens herab windet

Dich beglückt mit einem wohligen Schauerreiz

Und in einer Pore verschwindet

Ich bin Dein Schatten an der Wand

Deine Fußspur im Sand!

Der Wind, der einen Hauch von Dir

Um die Welt trägt

Und jedem nur von Dir erzählt!

Я б нічого не дав

Бути колись

Радужна крапля, що сяє

І з краю кришталевого келиха, повного вина

Твої ніжні губи зволожилися

Потім повільно —

Як крапля роси на травинці —

Твоє чудове підборіддя перемагає

Вниз по шиї, яка така нескінченно м’яка

І знаходить щасливий кінець

Я твоя тінь на стіні

Твій слід на піску!

Вітер, подих тебе

Перевезення по всьому світу

І розкажи всім про себе!

Я б нічого не дав

Бути колись

Крапля, яку несе вітер

Вниз з неба - такий безмежно чистий -

Ви точно потрапляєте в шовковий комір

Потім повільно —

З кожним твоїм кроком —

Витонченість спини згасає

Радує приємною тремтінням

І зникає в порі

Я твоя тінь на стіні

Твій слід на піску!

Вітер, подих тебе

Перевезення по всьому світу

І розкажи всім про себе!