Зима - Сати Казанова

Снег, замело пути домой,

И города между нами.

Я живу секундами с тобой,

А без тебя — живу часами.

Припев:

Метёт метель, грустит зима, но где-то ты ждёшь меня.

Спешу к тебе, моя душа согрета, ты ждёшь меня.

Мир сообщений и звонков,

В седых снегах курсорчик лета.

Ты — Небесная моя любовь,

Твоим теплом душа согрета.

Припев:

Метёт метель, грустит зима, но где-то ты ждёшь меня.

Спешу к тебе, моя душа согрета, ты ждёшь меня.

Замело дороги — ну и пусть.

Ты меня дождись и я вернусь.

Припев:

Метёт метель, грустит зима, но где-то ты ждёшь меня.

Спешу к тебе, моя душа согрета, ты ждёшь меня.

Метёт метель, грустит зима, но где-то ты ждёшь меня.

Спешу к тебе, моя душа согрета, ты ждёшь меня.

Сніг, замело шляхи додому,

І міста між нами.

Я живу секундами з тобою,

А без тебе — живу годинами.

Приспів:

Мете завірюху, сумує зима, але десь ти чекаєш мене.

Поспішаю до тебе, моя душа зігріта, ти чекаєш мене.

Світ повідомлень та дзвінків,

У сивих снігах курсорчик літа.

Ти — Небесне моє кохання,

Твоїм теплом душа зігріта.

Приспів:

Мете завірюху, сумує зима, але десь ти чекаєш мене.

Поспішаю до тебе, моя душа зігріта, ти чекаєш мене.

Замело дороги - ну і нехай.

Ти мене дочекайся і я повернуся.

Приспів:

Мете завірюху, сумує зима, але десь ти чекаєш мене.

Поспішаю до тебе, моя душа зігріта, ти чекаєш мене.

Мете завірюху, сумує зима, але десь ти чекаєш мене.

Поспішаю до тебе, моя душа зігріта, ти чекаєш мене.