Прощай (Весна) - Сати Казанова

Прощай… Стали ночи длинней,

И бессмысленны дни.

Скажи, зачем они?

Прощай… Ты меня не жалей.

В никуда отпусти, и боль мою прости.

Прощай… Сколько в мире людей —

Во спасении те, но разве их вина,

Что мне нужна твоя любовь,

И в каждом взгляде вижу вновь

Твои глаза, а слышу лишь твои слова.

Припев:

Без тебя еще долго будет тесен весь мир,

Но известна мне тайна одна:

Кто умеет любить, только тот и любим!

Снова в жизни наступит весна.

Любовь — тот единственный дар,

Что нельзя сохранить.

Скажи, зачем дарить?

Любовь ты легко отдала,

Но когда отбирал, и жизнь мою забрал.

Но ты, лишь нечаянный вoр!

Выносить приговор тебе не вправе я.

За все благодарю тебя: за наши дни и за себя.

Теперь я знаю, что любить, и значит — жить!

Припев:

Без тебя еще долго будет тесен весь мир,

Но известна мне тайна одна:

Кто умеет любить, только тот и любим!

Снова в жизни наступит весна.

Снова в жизни наступит весна.

Прощай ... Стали ночі довші,

І безглузді дні.

Скажи, навіщо вони?

Прощай… Ти мене не шкодуй.

У нікуди відпусти, і болю мою вибач.

Прощавай… Скільки в світі людей —

У порятунку ті, але хіба їх вина,

Що мені потрібне твоє кохання,

І в кожному погляді бачу знову

Твої очі, а чую лише твої слова.

Приспів:

Без тебе ще довго буде тісний весь світ,

Але відома мені таємниця одна:

Хто вміє любити, тільки той і любимо!

Знову в житті настане весна.

Любов — той єдиний дар,

Що не можна зберегти.

Скажи, навіщо дарувати?

Любов ти легко віддала,

Але коли відбирав, і життя моє забрав.

Але ти, лише ненавмисний злодій!

Виносити вирок тобі не має права я.

За все дякую тобі: за наші дні і за себе.

Тепер я знаю, що любити, і значить жити!

Приспів:

Без тебе ще довго буде тісний весь світ,

Але відома мені таємниця одна:

Хто вміє любити, тільки той і любимо!

Знову в житті настане весна.

Знову в житті настане весна.