Tanrı Çekti Tüm Resimleri - Sagopa Kajmer

Derin rüyalar gördüm maceramda

Etrafıma açıldığımda kalplerin hepsi darda

Karşılıklı vurulan yumruklar;

Güllerin yaprakları gibi ağır ağır yere çarparken içimde

Kopan fırtınalara tepkisizdi dilim

Sırtı dönük bir duvara bakan gözlerimdeki yaşları silerken;

Yıllarca koşan bu ayaklarda kalmayan derman sordu:

«Ne zaman sönecek bu ateşin?

Ne zaman sönecek bu güneşi?»

Soluksuzca verdiğim emekler kumsaldaki kum taneleri kadar değersiz

Dercesine vurdu yüzüme, dercesine sustu gözüme

Başka amacım yokmuş gibi yaşama hevesim de kaçtı!

Gönlümde ruhum çaresiz, ayrılmak ister bedenden

Hadi susan gönlüm konuş, bu sana son tepkisiz sunuş

Düşlerde kavuşamadığım, her seferinde yerlere yıkıldığım

Acılarla dolu pişmanlığımın dillerdeki adı

Resmi çekti Tanrı koydu önüne tüm resimleri

Hatırla!

Neydi sebebi yapılan tüm hataların?

Bağışla!

Küle mi döndü sevgiler?

Hesap ver!

Ben yok olmadan evvel emeller ektim hasadı çık

Yıkık duvarlar ördü kinin önüne sevgi gömdü, her övgü şımarık etti

100 yılım güz oldu, cevap ver!

Can aldım, canını kanla sıvadı Tanrı

Ben yok olmadan evvel dualar ettim

Canını ser!

Bu bahçelerde kaç çiçek sulandı?

Kaç çiçek sarardı?

Adını aldı tüm yaşamlar, her hayatta bin diken var

Bu gözler erdi gerçeğin karanlık çizgilerine

Duydu kulağım vardı, yaşamın komalı ezgilerine

Çakıllı Rap yolunda bohçasıyla Sagopa Key

İzdihamda yakıcı tüm ışınlar, beynim ortasında ateşi

Külle bezenip gülle kandırıldı tüm hayallerim

Ve sen seyirci zoraki teşhir sahnesinde kör ebe

Ve rahibeydi gün yüzüm harabe gül

Yüzüm terane hep hüzün, gazabı her üzüm

Kederdi tüm çözüm, gözüm seyire kaldı

Yok misafirim, tekilim tek tabanca yoluma dökerim suyumu

İlerlerim, sudan sebeple kavga çıkaran insanoğlu

Aklı yordu kötüye, iyiyi yetime terk ettik

Akibetime zerk ettik

Sefile yol verdik, keklik avına çıktık

Sanki avcılar da bizdik, avlar ortasında avlanan da

İstemenli etme kalbini, nedeni ne nevaleler

Havale komada ezgiler, ve intaharda tüm kadercil yazgılar ki

Evcil arzularını nesili

Tükene durmuş, şiirbazın satırı donmuş

Resmi çekti Tanrı koydu önüne tüm resimleri

Hatırla!

Neydi sebebi yapılan tüm hataların?

Bağışla!

Küle mi döndü sevgiler?

Hesap ver!

Ben yok olmadan evvel emeller ektim hasadı çık

Yıkık duvarlar ördü kinin önüne sevgi gömdü, her övgü şımarık etti

100 yılım güz oldu, cevap ver!

Can aldım, canını kanla sıvadı Tanrı

Ben yok olmadan evel dualar ettim

Canını ser!

Hayat şartları artık çok zorlaştı çocuğum

Çocukluğunuzu yaşayamıyorsunuz bile

Senin için dua edeceğim evlat

У моїй пригоді я мав глибокі мрії

Серця тісні, коли я відкриваю

Взаємні удари;

Повільно вдаряючись об землю, як пелюстки троянд всередині мене

Мій язик не реагував на люті шторми

Витираючи сльози з очей, дивлячись на стіну спиною;

Лік, який не тримався на цих роках, що бігали, запитав:

«Коли ця пожежа згасне?

Коли це сонце зійде?»

Мої задихані зусилля марні, як піщинки на пляжі.

Вдарив мене по обличчю, ніби хотів сказати, замовк, ніби хотів сказати

Я втратив ентузіазм жити так, ніби не мав іншої мети!

У моєму серці моя душа безпорадна, вона хоче покинути тіло

Давай, моє серце мовчить, говори, це тобі остання невідповідна презентація

Не міг зустрітися уві сні, щоразу падав на землю

Ім'я мого жалю, повного болю в мовах

Він зробив фотографію. Бог поставив усі фотографії перед тобою

Пам'ятайте!

Яка була причина всіх допущених помилок?

пробачте!

Любов перетворилася на попіл?

Дайте рахунок!

Перш ніж загинути, я насаджував амбіції та збирав урожай

Він будував зруйновані стіни, поховав любов перед ненавистю, зіпсував кожну похвалу

Мої 100 років - осінь, відповідай мені!

Я забрав життя, Бог залив його кров'ю

Я молився перед тим, як зник

Пощади своє життя!

Скільки квітів полили в цих садах?

Скільки квіток пожовкло?

Усі життя названі на честь, кожне життя має тисячу шипів

Ці очі закрилися на темні рядки правди

Я мав вуха, щоб почути коматозні мелодії життя

Сагопа-Кі зі своїм рюкзаком на Pebble Rap Road

Усі промені горять у тисняві, вогонь серед мого мозку

Усі мої мрії прикрашені попелом і обдурені трояндами

А ви, глядачі, — сліпі акушерки у сцені вимушеного показу.

І день був черниця, моє обличчя було зіпсовано трояндою

Обличчя моє завжди сумне, гнів – кожна виноградина

Горе було повним рішенням, я дивився

Немає гостя, я самотній, тільки один пістолет, я наливаю свою воду в дорогу

Я буду рухатися вперед, людина, яка бореться з причин поза водою

Поганим залишили розум, сироті залишили хороше

Ми вводимо мою долю

Ми поступилися бідній частині, пішли на куріпку

Наче ми мисливці, а полювали серед полювання.

Не роби своє серце охоче, в чому причина?

Грошовий переказ співає в комі, а всі фаталістичні долі в самогубстві

формування бажань домашніх тварин

Знесилений рядок поета застиг

Він зробив фотографію. Бог поставив усі фотографії перед тобою

Пам'ятайте!

Яка була причина всіх допущених помилок?

пробачте!

Любов перетворилася на попіл?

Дайте рахунок!

Перш ніж загинути, я насаджував амбіції та збирав урожай

Він будував зруйновані стіни, поховав любов перед ненавистю, зіпсував кожну похвалу

Мої 100 років - осінь, відповідай мені!

Я забрав життя, Бог залив його кров'ю

Я молився перед тим, як зник

Пощади своє життя!

Умови життя стали дуже важкими, дитино моя

Ти навіть дитинство не можеш прожити

Я буду молитися за тебе, сину