Ahmak Islatan - Sagopa Kajmer

Uyanmak zor uykunu bölmedikçe kurtuluş

Çıkışı bulamadığın yol üzeri gözün kapalı yıpranış

Yıprandığını bir tek senin bilmen kıvranış (yeah)

Ağladığını kendin görmen ruhen yıkılış

Onlar anlatsan da anlamazlar, bir anlam da yüklemezler

Çıldırdığını düşünürler o büyük düşünürler

«Keşke konuşmasaydım.»

dersin (aha)

Meğer buymuş (a) ilk dersin.

Zor iş, kolay gelsin

Elin boşta kalır tutmadıklarında

Gözün yaşta kalır anlamadıklarında

Sesin titrer konuşmaya çabaladığında ardarda

Oysa kim istemez ki her gün ilkbahar günü

Şiirler yazmak izleyip kırmızı gülü?

Akan saatler beraberinde götürür ömrü

Kalan sağlar senindir, kaybedilenler ölü

Ben seni gayet iyi de anlıyorum, gayet

Ardımda bıraktığım o yollar bur’dan gayet net

İnsan bir nefis, bir nefes

Bir özgür, bir kodes, bir hapis, bir kafes

Yaşa etmeden pes… Kolaysa

Zor çıkar içinden açılmamış ne kadar kutu varsa

Yalan dağılır içinden açılmış ne kadar ağız varsa

Çil yavrusu gibi dağılır bildiğin ne kadar iyi varsa

İlk başta suya kanar gibi kandım, sözlerine inandım herkesin kalpten,

çok içten (Sago, go, go, go)

Bu uykumdan uyanmam zaman aldı, uyandım uykusuzluk başladı aniden.

Aniden (Kasva)

Yıllar öğretmenim oldu, gerçek zor okuldu.

Kaçtım dersten, derslerden (Go, go,

go)

İsterdim uyanmak birden, bir kötü kâbustan cidden, aniden.

Sahiden

Yo, bendeki buz söndürüyor ağır ateşleri

Yakmaya çalıştığım kısa çıralar nemli

Karaya oturmuş geminin tayfasındanım kabaca

Ruh hâlim ejderhaya kafa tutan bir atmaca

Bu hayat bolca kutulu bulmaca

Bildiğin cevaplar olur, bilemediğinde karmaşa

Dallanıp yeşermek de var ve bir de solmaca

Nefesten kesilmek de var içinde koşmaca

Güzel bi' şarkı buldum kendimi onunla öldürdüm

Sonra bi' diğer şarkı duyup hayata onunla geri de döndüm

Sonra başka şarkılarla doğdum.

Onlarla soldum

Ben Yunus’u şarkılarda buldum, hayatta kaybettim

Gönlümün cennetine koyduklarım ve cehenneminde yaktıklarım

Ne çok şey anlatıyor gözlerine baktıklarım

Çok şey anlatıyor gözümden akıttıklarım

Ahmak ıslatanlarım

İlk başta suya kanar gibi kandım, sözlerine inandım herkesin kalpten,

çok içten (Go, go, go)

Bu uykumdan uyanmam zaman aldı, uyandım uykusuzluk başladı aniden.

Aniden (Sago Kaf-Kef, kasva)

Yıllar öğretmenim oldu, gerçek zor okuldu.

Kaçtım dersten, derslerden (Go, go,

go)

İsterdim uyanmak birden, bir kötü kâbustan cidden, aniden.

Sahiden

İlk başta suya kanar gibi kandım, sözlerine inandım herkesin kalpten,

çok içten (Sago Kaf-Kef, go)

Bu uykumdan uyanmam zaman aldı, uyandım uykusuzluk başladı aniden.

Aniden (Kasva)

Yıllar öğretmenim oldu, gerçek zor okuldu.

Kaçtım dersten, derslerden (Go, go,

go, go)

İsterdim uyanmak birden, bir kötü kâbustan cidden, aniden.

Sahiden

Rap Genius Türkiye

Порятунок, якщо пробудження не перериває ваш сон

Зношений на дорозі, де ви не можете знайти виїзд

Корчитися, що тільки ти знаєш, що ти втомлений (так)

Це духовне руйнування — бачити, як ти плачеш

Навіть якщо ти їм скажеш, вони не зрозуміють, не додадуть сенсу.

Вони думають, що ти божевільний, ці великі мислителі

«Як би я не говорив».

твій урок (ага)

Виявляється, що (а) ваш перший урок.

Важка робота, спокійно

Коли ти не тримаєш руку вільною

Твої очі залишаються в сльозах, коли вони не розуміють

Ваш голос тремтить, коли ви намагаєтеся говорити

Втім, хто б не хотів, щоб кожен день був весняним

Писати вірші, дивитися і троянда червона?

Течучі години забирають із собою життя

Те, що залишилося, твоє, те, що втрачено, мертве

Я вас дуже добре розумію, дуже добре.

Ті дороги, які я залишив, чисті звідси

Людина - це душа, подих

Одна вільна, одна в'язниця, одна в'язниця, одна клітка

Здайся, не живучи... Якщо легко

Важко дізнатися, скільки там нерозкритих коробок

Брехня розходиться, скільки рот розкрито

Воно розвіюється, як веснянка, як би добре ви не знали

Спершу я стікав кров'ю, як вода, від душі вірив його словам,

такий щирий (Саго, йди, йди, йди)

Мені знадобився час, щоб прокинутися від цього сну, я прокинувся і раптово почалося безсоння.

Раптом (Касва)

Роки були моїм учителем, це була справжня важка школа.

Я втік з уроків, уроків (Іди, іди,

іди)

Я хотів би прокинутися раптово, серйозно, раптово від страшного кошмару.

Справді

Йо, лід в мені гасить сильні пожежі

Короткі розпалки, які я намагаюся спалити, вологі

Я приблизно з екіпажу корабля, що застряг

Мій настрій — яструб, що кидає виклик дракону

Це життя — багато складних головоломок

Є відповіді, які ви знаєте, плутанина, коли ви не знаєте

Буває і розгалуження і озеленення, а є ще полин

Задихаючись

Я знайшов хорошу пісню, я вбив себе нею

Потім я почула ще одну пісню і з нею повернулася до життя

Тоді я народився з іншими піснями.

Я засох з ними

Я знайшов Юнуса в піснях, загубленого в житті

Що я поклав у рай свого серця і що спалив у пеклі

Це так багато говорить про те, що я дивлюсь у твої очі

Це багато говорить про те, що я скинув з очей

мої дурні мокрі

Спершу я стікав кров'ю, як вода, від душі вірив його словам,

так щиро (Іди, йди, йди)

Мені знадобився час, щоб прокинутися від цього сну, я прокинувся і раптово почалося безсоння.

Раптом (Саго Каф-Кеф, касва)

Роки були моїм учителем, це була справжня важка школа.

Я втік з уроків, уроків (Іди, іди,

іди)

Я хотів би прокинутися раптово, серйозно, раптово від страшного кошмару.

Справді

Спершу я стікав кров'ю, як вода, від душі вірив його словам,

так щиро (Саго Каф-Кеф, іди)

Мені знадобився час, щоб прокинутися від цього сну, я прокинувся і раптово почалося безсоння.

Раптом (Касва)

Роки були моїм учителем, це була справжня важка школа.

Я втік з уроків, уроків (Іди, іди,

йди, йди)

Я хотів би прокинутися раптово, серйозно, раптово від страшного кошмару.

Справді

Реп-геній Туреччини