Gölge Haramileri - Sagopa Kajmer

Varabildiğin yere kadar var!

Var, var, var!

Akar sular dönmez geri, tıpkı gençliğim gibi

Bebekti ceninin ergeni, bir erdi büyümüş meyvesi

Sakal bıyıkla geride kaldı, Yunus’un hamlık evresi

Sivilce, akne katledildi, soldu yüzümün güneşi

Ve çivisi düşmüş tablolarda, bir resimdi kendisi

Kükreyen şu gökyüzünde, kuşun kilitli kafesi

Tersi döndü, güvenin ansızın belirdi dostun hilesi

Fincan kahve içtim, kursağımda kaldı telvesi

Kırıştır yalan kahpesi, baştan akıl alır ya cilvesi

Yıkar geçer bir dostun düşmancasına hamlesi

İki boy aşmış ihanetin, ki kat-i yok bahanesi

Hayrından umutsuzum, getirme bari şerrini

Ve hepsi aynı yolda yolcu, onca bedenin kellesi

Meydan önüne dizilecek ve alınacak ifadesi

Dualar olmasaydı, kim kovardı kalleş iblisi?

Kalbim ak da pak da desen, yüzünden yansır pisliğin

Altın harflerle yaz mahlasımı

Halvetim kasvet, kem gözlere şiş!

Cadü ya herru, ya merru kaf-kef

Gölge haramilerine, bir selam çak!

Abile patladı, demlenir simam

Nüşinrevandan handan ummmam ben

Ahu-yi felek mum, ben şamdan

Düşmez kalkmaz bir Allah`tır uyan!

Altın harflerle yaz mahlasımı

Halvetim kasvet, kem gözlere şiş!

Cadü ya herru, ya merru kaf-kef

Gölge haramilerine, bir selam çak!

Abile patladı, demlenir simam

Nüşinrevandan handan ummmam ben

Ahu-yi felek mum, ben şamdan

Düşmez kalkmaz bir Allah`tır uyan!

Sago sus!

Husus derin çukurda içine sin

Pusu kuran huşu içinde, gözlerinde kin belirgin

Vay senin şu kindar halin

Hin pilanların, var hin

Cenin büyüdü, savaşa girdi, silahlarımı bana verin

Yardan sarkıttığın, dostlarından kaçının ipini tuttun?

Onlar güldü, sen somurttun.

Kalbinde kaç gül kuruttun?

Hatıralarından yüzde kaçını unuttun?

Senin adını anmamak, şartıdır dostluğumun

Rap’ten olma, gökyüzünün güneşi sago bu benim yüzüm

Gölgeme sığınır mana özüm, hicran çölüne düştüm

Yüz pınar yaş akıtsın gözüm

Kendi başıma öğrendim, kendim büyüdüm

Dudaklarımla gömdüm

Sanma şâhım herkesi, sen sadıkâne yâr olur

Herkesi sen dost mu sandın?

Belki ol ağyâr olur

Sadıkâne belki ol, âlem de serdâr olur

Yâr olur, ağyâr olur, serdâr olur, dildâr olur

Altın harflerle yaz mahlasımı

Halvetim kasvet, kem gözlere şiş!

Cadü ya herru, ya merru kaf-kef

Gölge haramilerine, bir selam çak!

Abile patladı, demlenir simam

Nüşinrevandan handan ummmam ben

Ahu-yi felek mum, ben şamdan

Düşmez kalkmaz bir Allah`tır uyan!

Altın harflerle yaz mahlasımı

Halvetim kasvet, kem gözlere şiş!

Cadü ya herru, ya merru kaf-kef

Gölge haramilerine, bir selam çak!

Abile patladı, demlenir simam

Nüşinrevandan handan ummmam ben

Ahu-yi felek mum, ben şamdan

Düşmez kalkmaz bir Allah`tır uyan!

Наскільки ви можете зайти!

Є, є, є!

Як тільки повернеться вода, як і моя молодість

Дитина була плодом, виріс плід

Борода і вуса залишилися позаду, фаза незрілості Юнуса

Прищі, прищі вибиті, вицвіли сонце на моєму обличчі

А на картинах з випалим нігтем він був картиною

У тому ревучому небі, замкнена клітка птаха

Перевернута догори дном, ваша впевненість раптом з'явилася чувакським прийомом

Я випив чашку кави, гуща залишилася в моєму врожаї

Зморщити суку брехні, це вражає

Ворожий хід друга змиває

Дві довжини зради, що не є виправданням

Я відчайдушно прагну твого добра, принаймні не принеси свого зла

І всі вони пасажири на одній дорозі, голови стількох тіл

Вишикувати заяву перед площею і взяти

Хто б без молитов прогнав зрадливого демона?

Моє серце біле чи чисте, твій бруд відбивається на твоєму обличчі

Мій псевдонім — літо золотими літерами

Моя самотність похмура, злі очі опухли!

Відьма я герру, я мерру каф-кеф

Передай привіт злодіям-тінь!

Абіл вибухнув, моє обличчя заварене

Мені байдуже до корчми з Нюшинревана

Свічка Аху-йі фалек, я свічник

Він Бог, що не падає, прокинься!

Мій псевдонім — літо золотими літерами

Моя самотність похмура, злі очі опухли!

Відьма я герру, я мерру каф-кеф

Передай привіт злодіям-тінь!

Абіл вибухнув, моє обличчя заварене

Мені байдуже до корчми з Нюшинревана

Свічка Аху-йі фалек, я свічник

Він Бог, що не падає, прокинься!

Замовкни!

Зокрема, зануритися в глибоку яму

В його очах видно ненависть

Вау, ваша мстивість

Твій хін пілан, вар хін

Плід виріс, пішов на війну, дай мені рушниці

Скільки своїх друзів ви тримали за мотузку, яку повісили з двору?

Вони сміялися, ти надувся.

Скільки троянд висушили в серці?

Скільки відсотків своїх спогадів ви забули?

Не згадувати твоє ім’я – це умова моєї дружби.

Не будь з репу, сонце неба саго це моє обличчя

Я знаходжу притулок у своїй тіні, своїй сутності, я впав у пустелю Хіджрану

Нехай мої очі проливають сто джерел сліз

Я навчився сам, сам виріс

Я закопав це своїми губами

Не думай, що всі, любий, будеш вірним другом

Ви думали, що всі друзі?

Може бути, плач

Будь вірний, може, світ буде сердаром

Стає коханцем, стає плачем, стає сердаром, стає дилдаром

Мій псевдонім — літо золотими літерами

Моя самотність похмура, злі очі опухли!

Відьма я герру, я мерру каф-кеф

Передай привіт злодіям-тінь!

Абіл вибухнув, моє обличчя заварене

Мені байдуже до корчми з Нюшинревана

Свічка Аху-йі фалек, я свічник

Він Бог, що не падає, прокинься!

Мій псевдонім — літо золотими літерами

Моя самотність похмура, злі очі опухли!

Відьма я герру, я мерру каф-кеф

Передай привіт злодіям-тінь!

Абіл вибухнув, моє обличчя заварене

Мені байдуже до корчми з Нюшинревана

Свічка Аху-йі фалек, я свічник

Він Бог, що не падає, прокинься!