Düşünmek İçin Vaktin Var - Sagopa Kajmer

Unuttuğumun ilk günü, bir tebessüm filizlendi

Unutabilmenin en büyük zaferlerden olduğunu gördüm

Köklerinden ellerinle tutup ağacı sökmek

Ve bakıp titrek kollarına çok yorulduğunu bilmek

Yudum suyla hasretleşmek, istemsizce titremek, hayat ölüm arası nefesleşmek

Kendini kandırmaktan arındırmak, self defans, olmamalıya yok şans,

bilindik bu türbülans

Unuttuğumun sonrası, hatır gönül sofrası

Ve bir ziyafet bayram yeri, kalbimin tam ortası

Kelepçesine aşık eller artık anladı, bi' yerde zaptedilmiş olduklarının farkına

vardı (yeah)

Hâlden hâle bir revane, boş mahalde, ben divane

Dört duvarın çemberinde bir insandır meyane

Unuttuğumun ertesinde noktalar virgüle döndü

Sahte gümüşler sana kaldı, altınların bitti

Sis ortadan kalktığında başlar dalış temaşası

Sis ortadan kalkmadan her ileri adım muallakta

Sinen içine yangınlarından kül topla

Ya da çık dışarı aptallar gibi beyaz tavşanı ara

Yahut al silahlarını dünyalarını tara

Ya da geç aynanın karşısına saçlarını tara

Ya da kaybettiğin saçlarını aynalarında ara

Unutmadan ferah yok, unutmadan olmuyor

Düşünmek için vaktin var

Unutma, unutmadan olmuyor

Aklara varmak için karalardan cay

Unutma, unutamadan olmuyor

«Demesi kolay» diyeni tabii bunu iyi bilirim

Her şey unutulmuyor

Düşünmek için vaktin var

Unutma, unutmadan olmuyor

Aklara varmak için karalardan cay

Unutma, unutamadan olmuyor

«Demesi kolay» diyeni tabii bunu iyi bilirim

Her şey unutulmuyor

Balkonuma konan kuşlarla veda vaktidir

Bu veda, vedaların ne sonuncusu, ne de ilkidir

Hayat kargaya peynir, insansa tilkidir

Hayat çoklu yaşanır, ruhlarsa teklidir

Yavaşlarsan itekletir, fazla hızlı gidersen setekletir

Hayaller randevularda bekletir

İnsanlar defterine adını ekletir

Hayat bazı adları defterinden silmeni gerektirir

Bazen gün, bazı ay ve bazı bazı o yaşanmış uzun yılları tek saniyede silmeyi

gerektirir

Unutabilmektir işin özü, unutabilen olabilmektir

Samuray kılıcı misali tek hamlede kesmektir (yeah)

Kendini ihtiyacın kadar sevmektir

Ve insan her şey için muhtedir

Ve minik bir damla nutfedir

Anbean aklımdadır, aklımı benden kaçır

Bendeyken canım acır, unutamayan ağır taşır

Düşünmek için vaktin var

Unutma, unutmadan olmuyor

Aklara varmak için karalardan cay

Unutma, unutamadan olmuyor

«Demesi kolay» diyeni tabii bunu iyi bilirim

Her şey unutulmuyor

Düşünmek için vaktin var

Unutma, unutmadan olmuyor

Aklara varmak için karalardan cay

Unutma, unutamadan olmuyor

«Demesi kolay» diyeni tabii bunu iyi bilirim

Her şey unutulmuyor

Rap Genius Türkiye

У перший день, коли я забула, проросла посмішка

Я побачив, що забуття — одна з найбільших перемог

Виривайте дерево з корінням, притримуючи руками коріння

І дивлячись на твої тремтячі руки, знаючи, що ти так втомився

Тужить за ковтком води, мимоволі трясеться, дихає між життям і смертю

Очисти себе від обману, самозахисту, не повинен мати шансів,

Ця турбулентність відома

Після того, що я забув, згадайте сердечний стіл

І бенкет, центр мого серця

Закохані руки в свої наручники тепер зрозуміли, зрозуміли, що їх десь стримано.

було (так)

День за іншим, на порожньому місці, я на дивані

Розі — людина в колі чотирьох стін.

Крапки перетворилися на коми після того, як я забув

У вас фальшиве срібло, ваше золото пропало

Споглядання пірнання починається, коли туман розвіється

Перш ніж розвіяться туман, кожен крок уперед — у напрузі

Збирайте попіл з їх багать у Сінен

Або йди шукати білого кролика, як дурний

Або візьміть зброю та скануйте свої світи

Або розчешіть волосся перед дзеркалом

Або шукайте в дзеркалах своє втрачене волосся

Без забуття немає місця, без забуття немає

маєш час подумати

Не забувай, не забувай

Пустіть землі, щоб дійти до білих

Не забувай, не можеш забути

Звісно, ​​я добре знаю тих, хто каже «легко сказати»

не все забуто

маєш час подумати

Не забувай, не забувай

Пустіть землі, щоб дійти до білих

Не забувай, не можеш забути

Звісно, ​​я добре знаю тих, хто каже «легко сказати»

не все забуто

Настав час попрощатися з птахами, що прилетіли на мій балкон

Це прощання не останнє і не перше з прощань.

Життя — сир для ворони, а людина — лисиця

Життя прожито в багатьох, душі поодинокі

Якщо ви сповільните, він буде штовхати, якщо ви їдете занадто швидко, він зупиниться.

Мрії змушують вас чекати на зустріч

Люди додають своє ім’я до свого блокнота

Життя вимагає від вас видалити деякі імена зі свого блокнота

Іноді хочеться стерти кілька днів, місяців і довгих років за одну секунду.

вимагає

Вміти забути — це суть вміти забути.

Це як самурайський меч, щоб рубати одним ударом (так)

це любити себе стільки, скільки тобі потрібно

А людина всемогутня у всьому.

І це крихітна крапелька горіха

Ти щомиті в моїй думці, викинь мене з свідомості

Боляче, коли я з тобою, той, хто не може забути, несе важке

маєш час подумати

Не забувай, не забувай

Пустіть землі, щоб дійти до білих

Не забувай, не можеш забути

Звісно, ​​я добре знаю тих, хто каже «легко сказати»

не все забуто

маєш час подумати

Не забувай, не забувай

Пустіть землі, щоб дійти до білих

Не забувай, не можеш забути

Звісно, ​​я добре знаю тих, хто каже «легко сказати»

не все забуто

Реп-геній Туреччини