Un Clavel (Un Rojo Rojo Clavel) - Rocio Jurado

Nadie sabe… nadie sabe

Aunque todos lo quieren saber…

Ni la clave, ni la llave

De mi cuándo, ni cómo y por qué

Me gusta ser libre lo mismo que el viento

Que mueve el olivo y riza la mar…

Tenderme a la sombra de mi pensamiento

Y luego de noche ponerme a cantar

Un clavel…

Un rojo, rojo clavel

Un clavel

A la orilla de mi boca

Cuidé yo como una loca

Poniendo mi vida en él

Y el clavel…

Al verte, cariño mío

Se ha puesto tan encendío

Que está quemando mi piel

Que está quemando…

Que está quemando mi piel

Negro pelo… negro pelo…

Que trasmina a menta y limón…

Negros ojos, negros celos

Primo hermano de mi corazón

Me importa tres pitos que diga la gente

Que voy y que vengo por el arenal

Y tengo gastadas las losas del puente

De tanto cruzarlo por la madrugá

Un clavel…

Un rojo, rojo clavel

Un clavel

A la orilla de mi boca

Cuidé yo como una loca

Poniendo mi vida en él

Y el clavel…

Al verte, cariño mío

Se ha puesto tan encendío

Que está quemando mi piel

Que está quemando…

Que está quemando mi piel

ніхто не знає... ніхто не знає

Хоча всі хочуть знати...

Ні ключ, ні ключ

Про мене коли, як і чому

Мені подобається бути вільним, як вітер

Це зрушує оливкове дерево і хвилює море...

Лежи в тіні моїх думок

А після ночі починаю співати

Гвоздика…

Червона, червона гвоздика

Гвоздика

на краю мого рота

Я доглядав як божевільний

вкладаючи в це своє життя

А гвоздика…

Бачу тебе, мій милий

Це стало так увімкнено

що пече мою шкіру

Що горить...

що пече мою шкіру

Чорне волосся… чорне волосся…

Ця трансміна на м’яту та лимон…

Чорні очі, чорна ревнощі

Двоюрідний брат мого серця

Мені байдуже, що говорять люди

Щоб я йду і що я приходжу через мілину

І я носив плити мосту

Від переходу його стільки на світанку

Гвоздика…

Червона, червона гвоздика

Гвоздика

на краю мого рота

Я доглядав як божевільний

вкладаючи в це своє життя

А гвоздика…

Бачу тебе, мій милий

Це стало так увімкнено

що пече мою шкіру

Що горить...

що пече мою шкіру